Галина Радзіцька: Жінки-фермери, жінки-аграрії є лідерами не тільки в економічному, а й у суспільному житті своїх громад!
Галина Радзіцька, категорійний менеджер з гербіцидів компанії Corteva Agriscience,закінчила магістратуру Національного університету біоресурсів і природокористування (факультет захисту рослин), аспірантуру Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук за спеціалізацією «Гербологія». Вона працювала агрономом із захисту рослин в ГК «Укррос» на позиції провідного агронома центрального офісу агрохолдингу «Кернел». У лютому 2014 року Галина приєдналася до компанії DuPont Pioneer Україна як регіональний менеджер з агрономічної підтримки. З утворенням Corteva Agriscience вона обійняла посаду категорійного менеджера з гербіцидів та ОптінайтТМ технології. Галина Радзіцька – елітний наставник з агрономії USA Agronomy Essentials. В освітньому онлайн-хабі TalentA Галина читала лекцію «Інноваційні рішення для захисту рослин – гербіциди. Стабілізатор азоту в ґрунті» та консультувала учасниць програми. Як за останні роки змінилося жіноче фермерство, як жінки впливають на економічне та громадське життя і як посилити їхні позиції, вона розповіла в своєму інтерв’ю.
Яких знань, на вашу думку, не вистачає дрібним фермерам в першу чергу?
- За відсутності доступу до Інтернету та недостатнього спілкування фермерів між собою або іншими підприємцями, себто відсутності нетворкінгу, не вистачає базових знань з ведення бізнесу, знань ІТ-технологій, сучасних агротехнологій, розуміння сучасної селекції, генетики, нових систем захисту. Не вистачає розуміння законодавства, юридичних аспектів врегулювання тих чи інших ситуацій.
Щоб виправити ситуацію, варто відвідувати навчальні семінари та конференції, що організовують великі компанії, бути присутніми на днях полів, відвідувати сайти компаній, слідкувати за новинами агросектору в соціальних мережах та інше подібне. Власне, треба вчитися в тих, хто довів свою професійність ринку.
Це доволі масштабні виклики. На чому варто зосередитися в першу чергу?
- Усе ж таки – на саморозвитку та, як один із напрямків, розглядати варіанти нішевого бізнесу в нинішніх реаліях аграрного бізнесу.
Якщо говорити глобально, чи є малі фермери ключовою ланкою для продовольчої безпеки? Чи великі компанії – поза конкуренцією?
- Звісно, малі фермерські господарства є однією з ланок продовольчої безпеки світу, особливо, якщо говорити про екологічне виробництво продукції. Вони найбільш сконцентровані саме в цьому напрямку.
Чи є відмінність між жіночим та чоловічим фермерством?
-На сьогодні вже практично не існує різниці між фермерськими господарствами, якими керують чоловіки або жінки. Але в Україні жінки намагаються розвивати малий аграрний бізнес переважно в сфері виробництва продукції тваринного походження (сири, молоко, ковбасні вироби) або, якщо говорити про рослинництво, – більше плодові та овочеві культури. А чоловіки більше схиляються до вирощування польових культур.
Чи встигає українське жіноче фермерство за сучасними науковими розробками?
На жаль, у більшості випадків – ще ні. Але жінки рухаються в правильному напрямку, саморозвиваються, прогресують у вивченні нових технологій та розробок.
Чи стикається жінка-фермер або жінка-агроном з якимись особливими проблемами, яких не має чоловік на аналогічній посаді?
-Наразі дедалі рідше. Жінки в агро сьогодні впевнені, самодостатні й освічені особи. Вони не гірше за чоловічу стать можуть подолати ті чи інші бар’єри.
За вашими спостереженнями, чи змінився портрет жінки в сільському господарстві за останні роки?
-Однозначно, жінки стали впевненіше себе почувати у сільському господарстві. Жінки-фермери, жінки-аграрії є лідерами не тільки в економічному, а й в суспільному житті сіл, громад, – це жінки з яскраво вираженою громадянською позицією, це жінки, які прагнуть змінити життя в селі на краще і роблять для цього все можливе.
Чим вдалося зацікавити слухачок програми TalentA під час вашої лекції?
-Хочу вірити, що моя лекція була цікава для більшості слухачок. Тому що під час презентації познайомила наших учасниць з новітніми розробками нашої компанії – сучасними гербіцидами на основі нових діючих речовин, а також де саме і на яких культурах можна їх застосовувати.
Чи встигає науковий світ за викликами сьогодення і на чому фокусується компанія Corteva як лідер в інноваціях?
-Наукові підрозділи більшості міжнародних компаній намагаються йти в ногу з викликами сучасного аграрного бізнесу, але компанія Corteva дійсно є лідером інновацій, а саме у створенні нових молекул, таких як ArylexТМ active та RinskorТМ, що стали частиною сучасних формул для контролю проблемних бур’янів у посівах зернових колосових культур, кукурудзи, соняшнику та ріпаку озимого. Науковці Corteva також розробили нову діючу речовину InatreqTM, що допомагатиме фермерам контролювати хвороби у зернових колосових культур. Corteva розвиває напрямок нової технології обробки насіння LumigenTM, має інноваційні продукти за технологією OptinyteТМ, що інгібують процеси нітрифікації у ґрунті, тим самим забезпечують рослини більш доступним азотом у ті фази, в які він дійсно потрібен. А також науковці компанії інтенсивно працюють над впровадженням технології CRISPR-Cas, що дасть можливість пришвидшити створення інновацій для агровиробників.
Як рольова модель успішної жінки в сільському господарстві, що б ви порадили учасницям програми TalentA для професійного розвитку?
-Вона базується на вмінні швидко й оперативно приймати рішення, на сильних управлінських якостях, на конструктиві та вмінні маневрувати. Учасницям хочу порадити не зупинятися на досягнутих цілях, рухатися вперед, розвивати свій бізнес, не боятися розвивати себе в інших напрямках і, звісно, постійно самовдосконалюватися.