Українські агрокомпанії увірвалися у виснажливі перегони з підвищення ефективності свого бізнесу, який потерпає від глобального потепління, пише журнал НВ.
Влітку 2020 року в Києві зафіксували відразу шість температурних рекордів, а сам сезон шкільних канікул став найспекотнішим від 1881-го. І якщо ще кілька років тому хтось сумнівався, що зміна клімату — реальність, то нині навіть найзавзятіші скептики повірили в це.
Всю серйозність кліматичних змін відчув на собі вітчизняний аграрний сектор. Весняні заморозки зіпсували врожай ферм, які займаються ягодами і фруктами, а літня посуха істотно знизила врожайність основних зернових культур.
За умов змін клімату провідним агрокомпаніям не залишається нічого іншого, крім підвищення ефективності своєї роботи.
Окрім техніки, важливу роль у інноваційній частині агровиробництва посідає насіння. Ефективність вирощування зернових у США збудована на використанні ГМО-технологій, які роблять урожай стійкішим до негоди. В Україні, як і в більшості країн Євросоюзу, ГМО все ще заборонені. Хоча навіть Нобелівську премію з хімії у 2020 році отримали Еммануель Карпентьє і Дженіфер Дудна за розробку технології редагування генів Crispr.
Її на своїх американських заводах використовує представлена і в Україні агротехнологічна компанія Corteva. Але на місцевому ринку вона працює в рамках місцевого ж законодавства, де Crispr під забороною. «Потрібно уважно ставитися до вибору гібридного складу, коли йдеться про польові культури — кукурудзу або соняшник», — каже Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі. Компанія запропонувала місцевому ринку лінійку гібридів кукурудзи Optimum AquaMax, які дають стабільний урожай навіть у стресових умовах. Цей продукт розроблений для посушливих регіонів і дає високі результати зокрема у разі нестачі вологи.
Завантажити повний текст статті можливо за посиланням.