Європа підтвердила лідерство регіону щодо доступності продуктів харчування
Україна посідає 54-е місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки 2020 року, розробленому The Economist Intelligence Unit за підтримки Cortevа Agriscience
Україна посідає 54-е місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки 2020 року, розробленому The Economist Intelligence Unit за підтримки Cortevа Agriscience
Підрозділ досліджень та аналізу The Economist Intelligence Unit (EIU) за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Cortevа Agriscience оприлюднив дев'ятий Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI). GFSI 2020 розглядає продовольчу безпеку в контексті доходів та економічної нерівності, гендерної нерівності та різноманітності стану навколишнього середовища і природних ресурсів. Індекс звертає увагу на системні прогалини та на посилення їх впливу на продовольчі системи через COVID-19. За результатами аналізу, глобальна продовольча безпека знижується вже другий рік поспіль. Попри це показники України в рейтингу з минулого року покращились на 2,7 балів та зараз країна займає 54-ту позицію.
«Індекс розкриває серйозні виклики, пов'язані з продовольчою безпекою, та висвітлює можливості для зміцнення глобальної продовольчої системи, і сільське господарство лежить в основі цього, - сказав Джеймс Коллінз, головний виконавчий директор Corteva Agriscience. - Corteva Agriscience підтримує GFSI з метою започаткування дискусій щодо розуміння та визначення шляхів покращення глобальної продовольчої безпеки. Ми пишаємось бути одним з провідних голосів у цій організованій діяльності щодо побудови більш безпечного продовольчого світу».
Цього року Індекс GFSI вимірює драйвери продовольчої безпеки через основні фактори доступності, наявності, якості та безпеки, а також стану природних ресурсів та стійкості в регіоні. Згідно із регіональним звітом EIU, Європа є другим регіоном за рейтингом, підтверджуючи світове лідерство з доступності продуктів харчування. За винятком України, усі європейські країни мають потужні державні програми щодо забезпечення харчової безпеки, які опинилися під серйозним натиском через кризу COVID-19. Показник наявності державних програми для України є помірним, проте відсутність зобов'язань щодо продовольчої безпеки та доступу до харчів є одним з найслабших місць. У 2020 році пандемія також вплинула на загальне постачання продуктів харчування через брак сезонних робітників-мігрантів. В Європейському Союзі постачання харчування опинилося під загрозою COVID-19 через поведінку споживачів, які панічно скуповували продукти першої необхідності. В Україні постачання харчування оцінюється достатньо високо. Також відзначається, що порівняно з минулим роком середні витрати на харчування не дуже змінилися.
Згідно зі звітом EIU, індекс показує, що волатильність сільськогосподарського виробництва в Європі перевищує загальносвітовий показник. Ця нестабільність виступає перешкодою для прогнозування та планування стабільного продовольчого забезпечення. Зокрема Сербія, Словаччина та Норвегія стикаються з дуже мінливим сільськогосподарським виробництвом. Проте, в Україні волатильність сільськогосподарського виробництва не є такою критичною. Як регіон, Європа може компенсувати це розвиненою інфраструктурою та глибшими технічними знаннями для підвищення ефективності. З огляду на це, ключовим залишається впровадження інновацій, і Європа повинна твердо взяти на себе зобов’язання запровадити заходи адаптації та інноваційні ідеї управління сільським господарством, щоб збалансувати цю нестабільність та пом’якшити ризики. На жаль, в Україні ситуація гірша – автори рейтингу низько оцінюють сільськогосподарську інфраструктуру та вважають суттєвими політичні та соціальні перепони.
«У часи COVID-19 та зміни клімату цьогорічний Глобальний індекс продовольчої безпеки EIU привертає увагу до викликів продовольчої безпеки, - сказав Ігор Тесленко, президент Corteva Agriscience в Європі. – Нас надихає світове лідерство регіону у галузі продовольчої доступності, але також визнаємо нестабільність сільськогосподарського виробництва. Для того, щоб наші ланцюги та системи продовольчого забезпечення були більш захищеними від криз, враховуючи ці дані, ми будемо виявляти вразливі місця та створювати постійне забезпечення продуктами харчування та ресурсами».
Категорія «Якість та безпека» в розрахунку Індексу вимірює різноманітність та якість харчових продуктів середнього раціону, а також безпеку продуктів харчування. В розрахунку українських показників цей фактор оцінено доволі високо – українці вживають достатньо якісного білку, їм доступні необхідні мікроелементи, а харчові продукти загалом є безпечні. «За підрахунками посадовців, при наявності технологічних рішень, залучення інвестицій в АПК та інтеграції в міжнародні ланцюги постачання Україна здатна прогодувати 500 мільйонів людей у світі. Corteva Agriscience є одним з ключових інвесторів в сільське господарство України і як постачальник передового насіння та інноваційних засобів захисту рослин постійно співпрацює з українськими фермерами, які виконують надзвичайно важливу та складну роль у суспільстві, забезпечуючи його якісними продуктами харчування. Впровадження передових практик на полі є запорукою безпечних продуктів харчування на столі», - переконаний Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі.
Вперше Глобальний індекс продовольчої безпеки включив у розрахунки четверту основну категорію «Природні ресурси та стійкість». Це значно змінило методологію, виявивши стійкість продовольчих систем до змін клімату. Субіндикатори за цією категорією включають залежність продуктів харчування від імпорту, управління ризиками стихійних лих та прогнозований приріст населення. Згідно з регіональним звітом EIU, індекс продемонстрував, що показники країн європейського регіону перевершують показники усіх інших регіонів у цій категорії, навіть незважаючи на те, що регіон особливо схильний до посух та повеней, але Європа є світовим лідером у впровадженні політик адаптації до кліматичних змін. Показники України в категорії «Природні ресурси та стійкість» є помірними – країна має низький демографічний стрес та меншу чутливість до імпорту, проте демонструє значні проблеми з управлінням водними ресурсами.