Corteva: тільки з Україною! Разом проживаємо темні часи, щоб разом зустріти мирний світанок

Something went wrong. Please try again later...

Міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience демонструє підтримку українських сільгоспвиробників та забезпечує стабільне постачання насіння та засобів захисту рослин, продовжує інвестиції у виробництво, підтримує громади та дотримується етичної позиції, оголосивши про вихід з російського ринку.

Попри роботу в умовах повномасштабної війни, незважаючи на небезпеку, попри зменшення площ виробничих посівів, компанія в Україні втримала та навіть наростила виробництво. Інвестує і в розвиток власного насіннєвого комплексу, усупереч тому, що інновації у розпал війни нібито неможливо впроваджувати.

Плече до плеча: українці та Corteva Agriscience

У компанії Corteva, яку війна застала у розпалі відвантаження продукції, уже 7 березня — менш як за два тижні після повномасштабного вторгнення — відновили свою діяльність. Шок минув за тиждень, сім’ї працівників переїхали на Західну Україну чи за кордон — перемістилася майже кожна третя родина, найбільше — із потенційно найнебезпечніших регіонів.

Тим часом весну ніхто не відміняв, аграрії збиралися сіяти, потребували насіння та ЗЗР. Спілкування з людьми землі, налагодження постачання та великий попит на сировину АПК стали першими й визначальними складовими, що підтвердили правильність власної позиції компанії: ні українські аграрії, ні ключові компанії галузі здаватися не збираються. Тож процес відвантаження насіння та ЗЗР набрав таких обертів, що у цьому складному сезоні-2022 компанія Corteva не тільки не втратила темпу, а ще й за три квартали цього року (сім місяців припадають на активні воєнні дії), збільшила органічні продажі насіння та засобів захисту рослин в Україні на 6,5%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Прибуток компанії в Україні зріс на 5%.

NB: Corteva Agriscience продовжує вважати Україну одним із найбільших гравців на світовому ринку сільського господарства, який суттєво впливає на глобальну продовольчу безпеку. Дотримуючись найвищої цінності безпеки людського життя, Corteva вийшла з ринку росії та білорусі.

— Вже у перші дні повномасштабного вторгнення Corteva оголосила про припинення комерційних операцій на ринку рф, у квітні — про виведення бізнесу із росії, — пригадує Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі. — Наша присутність на російському ринку була досить вагома, одним махом усе зупинити було неможливо, тому ми розробили покроковий план виходу з рф і вже закрили 90% виробничих і торгових підприємств. Втрати, пов’язані з цим рішенням, тільки за 2 квартал 2022 року компанія оцінює в 45 мільйонів доларів США. Насправді вони значно більші, але в цьому разі фінанси — не головне. У компанії є правило: цінність людського життя — понад усе. Ми вирімо в те, що декларуємо, і категорично засуджуємо насильство. Станом на сьогодні Corteva — чи не єдиний великий гравець на ринку ЗЗР та насіння, який залишив ринок росії і всіма способами підтримує Україну.

Масштаби руйнувань, фінансової та логістичної кризи вражали, не всі аграрії могли розпочати посівну самотужки.Найбільш постраждалі малі та середні фермерських господарства із різних областей України абсолютно безкоштовно і без будь-яких зобов’язань отримали від Corteva Agriscience сукупно майже три тисячі посівних одиниць кукурудзи та соняшнику. У таких ситуаціях бізнес-інтереси відходять на другий план, кажуть у компанії, просто одні люди подають руку допомоги іншим.

— Співробітники компанії за кордоном ініціювали створення гуманітарних штабів, зокрема, неабияк допомагали українцям, котрі виїжджали за межі держави, колеги в Польщі, Румунії, Угорщині, — розповідає Анна Бабіч, менеджерка з корпоративних комунікацій Corteva Agriscience у Центральній та Східній Європі. — Хтось на волонтерських засадах чергував на кордонах, хтось надавав безкоштовні транспортні послуги, інші допомагали з розміщенням, харчуванням, збирали гуманітарну допомогу, передавали товари першої необхідності. Багато наших співробітників іноземних підрозділів відкрили двері своїх помешкань для українців, котрі втікали від війни… Це була справді самовіддана поміч.

Підтримка населення та ЗСУ, кажуть у компанії, ні на день не припинялася і в українському підрозділі: співробітники постійно вивозять постраждалих із небезпечних регіонів, за власний кошт купують пікапи, дрони, тепловізори, планшети. Є й нестандартні кейси, приміром, один із працівників у позаробочий час виготовляє на 3D принтері штучні шини для польового шпиталю — це все за власною ініціативою.

На глобальному рівні ж керівництво Corteva Agriscience оперативно ухвалило рішення про виділення глобального грошового фонду, який зосередився на забезпеченні продуктами харчування, медикаментами та допомозі з метою відновлення фермерства. Станом на початок листопада на ці ціліCorteva вже виділила понад 60 мільйонів гривень, котрі стали рятівними для десятків тисяч постраждалих українців, і ця підтримка триває.

— У перші ж дні повномасштабного нападу росії на Україну колеги із відділу закупівлі в Європі разом із працівниками українського підрозділу, які відповідають за безпеку та охорону здоров’я, визначили критичні потреби в турнікетах, знеболювальних, кровоспинних та інших медикаментах, що їх на той час неможливо було купити в Україні. Придбали все необхідне за рахунок компанії і передали українським лікарням, — розповідає Анна Бабіч. — Завдяки цій неймовірно злагодженій роботі врятовано не одне життя.

Найбільшу грошову допомогу Corteva Agriscience спрямувала до вітчизняних благодійних фондів. У компанії вирішили, що допомагатимуть громадам та людям у різних куточках України, де живуть її працівники. Кожен співробітник може запропонувати власний проєкт допомоги, який відповідає конкретним вимогам, і безпосередньо координувати його. Цей спосіб підтримки виявився доволі ефективним.

З іншого боку, щоб забезпечити продовольчу стійкість громад, Corteva Agriscience долучилася до проєкту «Сади Перемоги» та профінансувала придбання техніки та обладнання для переробки овочів в тих громадах, котрі зацікавилися вирощуванням та переробкою овочів на вільних доступних земельних ділянках. Також підтримала дрібних виробників, котрі не змогли справитися із проблемами, що постали із повномасштабною війною.

— Компанія має досвід впровадження соціальних програм розвитку сільськогосподарського підприємництва серед жінок – це, зокрема, наша програма TalentA. Але війна все змінила, і до деяких викликів жінки-фермерки виявилися не готовими, — розповідає Анна Бабіч, — тому цього року ми вирішили продовжити програму з фокусом саме на розвиток антикризових навичок та відновлення фермерства. Сукупний грантовий фонд 2022 року перевищує 2,8 мільйони гривень, який розподілили між 9 переможницями. Сподіваємося, що завдяки програмі жінки, задіяні в сільгоспвиробництві, зможуть працювати в нових реаліях, навчаться управляти кризою і забезпечувати продовольчу стабільність у громадах.

Стабільність виробництва за змінних обставин?

Звісно, говорити про сталість в умовах війни — справа невдячна, але прагнути максимально вирівняти криву потрібно і планувати — теж. Тому ще до повномасштабного вторгнення, на основі політичних прогнозів, у Corteva Agriscience подбали про те, як вироблятимуть насіння, якщо ситуація буде напруженою або ескалація наростатиме.

— Найперше, на місяць раніше, ніж зазвичай, запаслися необхідним для висіву батьківським насінням — мали 80% від потреби. Решту довезли на початку війни, — розповідає Олексій Турчинов, директор виробничого комплексу Corteva Agriscience в Полтавській області. — Також розробили план евакуації людей, продумали, як зупинити цикл на самому заводі, тому що це були пікові дні пакування насіння. Цю програму реалізували відразу в перші години після нападу — хто хотів передислокуватися у західні регіони або закордон, ми допомогли це зробити. Вже через два тижні з ініціативи людей та з підтримкою керівництва перезапустили виробництво насіння та підготовку його до сезону, щоб забезпечити аграріїв та втілювати довоєнні плани.

Зважаючи на ризики, скоротили насіннєві посіви — не засівали поля у Запорізькій області, на Сумщині, Чернігівщині та Київщині. Вирощували насіння у більш-менш безпечних на той час Полтавській, Черкаській областях, на Житомирщині та Хмельниччині. Сезон пройшли не стільки із проблемами, скільки з викликами.

Авжеж, не такими, всіяними вирвами від бомб, уявляє собі світ українські поля, коли йдеться про продовольчу безпеку. Не на такий урожай сподівалися і наші землероби, але кажуть — справимося.

NB: Попри воєнні дії, науково-дослідницька сільськогосподарська компанія залишилася вірною своїй інноваційній складовій — 60% виробничих полів (проти 40% торік) засіяно із застосуванням технологій точного землеробства.

Актуальне завдання — зібрати кожну вирощену зернину. Встановивши на жатки для збирання насіння кукурудзи прямим комбайнуванням спеціальні щіточки — 360 Yield Saver, у компанії знівелювали втрати, практично звівши їх до нуля.

Щоб пришвидшити приймання врожаю, якщо не вистачатиме газу або електрики, на насіннєвому заводі встановлюють підземний термінал скрапленого газу.

— Ця технологія (інвестиція – орієнтовно $300 тис.) дає змогу одночасно зберігати на заводі 100 м3 зрідженого природного газу — цього достатньо для підтримання роботи підприємства впродовж 3-4 днів. Обладнання виготовлене полтавським постачальником і ми ним задоволені, — пояснює Олексій Турчинов.

З огляду як на військовий стан, так і внутрішні стандарти, розробили безпечні умови. Під час повітряної тривоги весь персонал (по 100 людей щозміни) переміщається до бомбосховища.

— Ми повністю реконструювали сільське укриття, провели електрику, проклали вентиляцію, зробили опалення. У капітальний ремонт інвестовано $56 тис. Звичка мати запас пального нас дуже виручила під час кризи, ми досі її дотримуємося, оскільки маємо техніку, дизель-генератори, допомагаємо громаді чим можемо, — розповідає Олексій Турчинов. – Наші дизель-генератори незалежно від зовнішніх мереж частково забезпечують діяльність заводу. Впровадили гнучкий графік споживання електроенергії зі зменшенням навантаження у пікові години — вночі переходимо на максимальні потужності, не завдаючи шкоди енергосистемі.

NB: На 2023 рік Corteva Agriscience планує продовжувати активний експорт насіння кукурудзи, яке вирощують в Україні.

Головний тренд — вижити

Нині компанія переорієнтовує свою комерційну політику, продовжуючи концентруватися на важливих сільськогосподарських ринках, і один з них — Україна. Війна трохи зашкодила бізнесу, але держава впевнено стоїть, і витримає, переконані у компанії. Сучасний тренд — вижити за цих умов, підтримуючи один одного. А динаміка змін, зауважують, дуже висока.

— Хоча «соняшникова» територія (від Центральної України на південь) найбільше постраждала від бойових дій, привабливість цієї культури з погляду прибутковості та ведення агробізнесу дозволила більше соняшнику посіяти на Заході та у Північному регіоні, так компенсувавши втрачені площі, — каже Олександр Дмитрієв, керівник відділу продажів, маркетингу та комерційної ефективності в Україні Corteva Agriscience. — Найбільше зменшили все ж площі кукурудзи. На жаль, ця тенденція стосується всієї галузі і продовжиться наступного сезону.

Тенденції аграрних ринків сьогодні дуже мінливі, і, зауважує Олександр Дмитрієв, усі розуміють, що обставини змінюються швидко, фактично, щодня надходить нова інформація, фермери не можуть спрогнозувати, що буде завтра-післязавтра, тому команда спілкується з ними щоденно.

Насіння українським аграріям Corteva Agriscience продає напряму. У портфелі компанії — контакти 6 тисяч фермерів, у кожного з них своя історія, свій шлях ухвалення непростих і в кожному випадку — нестандартних та відповідальних рішень. Прямі продажі, які компанія впровадила 2019 року для насіння бренду Pioneer®, а цьогоріч поширила на весь посівний матеріал, показали, щоспілкування із людьми землі як було важливою конкурентною перевагою у мирний час, так і залишилося. Відчуття настроїв людей дає змогу компанії дуже швидко орієнтуватися у ринковій ситуації та реагувати на потреби сільгоспвиробників.

— Ми завжди йдемо назустріч нашим партнерам, — говорить Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі.

Яким буде новий сезон, прогнозувати рано. Хоча деякі агровиробники мають до 10 різних технологічних карт — хто скільки чого вноситиме залежно від наявності продукції, наразі аграрії готові максимально забезпечувати продуктивні технології.

Зважаючи на сівозміну, кажуть у Corteva, в Україні були, є і будуть три основні культури: озима пшениця, соняшник та кукурудза. Вони займають три чверті, а то й більше, посівних площ і надалі переважатимуть.

— Ще кілька місяців тому ми планували, що кукурудза буде в пріоритеті, але коли агровиробники не змогли зайти в поле зібрати свою кукурудзу та соняшник, то настрої швидко змінилися. 80% кукурудзи заходить у зиму, можливо, молотитимуть у мороз, коли підсохне. Це означає, що поля не будуть підготовлені під наступну культуру і стоятиме питання: що сіяти. Кукурудза, до речі, не підвела — урожайність на рівні, але проблема з елеваторами для доробки насіння та майданчиками для зберігання не вирішена: зерно не експортували, його треба десь тримати, — розмірковує Сергій Харін.

Незважаючи на всі негаразди, якщо аграрію вдається дотриматися технологічної карти, то кукурудза демонструє досить гарний урожай, тому є надія, що українські фермери не проігнорують весняну посівну, принаймні, на якісне насіння є попит, зауважують виробники. Ключові фокуси: добрива та пальне. Вже анонсований сезон-2023 супроводжуватиметься ще більшими викликами, оскільки він базується на важкому цьогорічному… Аграрії намагаються хоч якось передбачити, що їх чекає найближчим часом, і балансують у вирі багатофакторності. Нині на ринку немає випробуваних алгоритмів дій — кожен ухвалює особисті рішення, базуючись на власному досвіді й особистих очікуваннях. Усе залежить від фінансової, інфраструктурної ситуації, і в кожного вона — інша.

— Ми намагаємося забезпечити аграріїв насінням та засобами захисту, швидко відновлюючи зруйновані війною логістичні ланцюжки, допомагаємо агрономічними консультаціями та робимо все, щоб аграрії відчували впевненість у майбутньому, — каже Олександр Дмитрієв. — Адже сьогодні вони борються не тільки за максимальний урожай, вони відстоюють свою громаду та свою країну, бо знають, що перемога гартується щодня кожним із нас.

— Це ми називаємо красивими словами: адаптивність та стійкість. Насправді українські аграрії в очах світу саме так і виглядають, тому що їх адаптивність до умов виживання найвища. Напевно, ніде більше не знайдете таких — ні в Європі чи на іншому континенті, — додає Сергій Харін. — Війна суттєво поламала плани, ворог хоче поставити Україну на коліна, але ми впевнені у перемозі.Ми разом проживаємо ці темні часи, щоб разом зустріти мирний світанок. Corteva Agriscience працює в Україні, для українців і заради перемоги.

Марія БАЙОР

Джерело: GrowHow

Інші новини