Сергій Резніченко: «Новітні технології — ключ до успішності сталого виробництва під час війни»
Something went wrong. Please try again later...
Corteva Agriscience — міжнародна сільськогосподарська компанія, яка чи не першою з найпотужніших аграрних компаній світу повністю припинила свою діяльність у рф через її воєнну агресію в Україні. Ситуація в країні, звісно, вплинула на діяльність українського підрозділу компанії — довелося адаптуватися до нових умов. Утім виробництво насіння триває, відвантаження продукції агровиробникам не припинялося і виконується в затребуваних обсягах (експорт насіння Pioneer® навіть дещо зріс), а агрономічні консультанти працюють на всі 100%. Адже Corteva Agriscience перш за все намагається підтримати фермерів, які попри військові дії продовжують працювати заради продовольчої безпеки країни та світу. Для фермерів важливе таке ставлення та бездоганна репутація Corteva і вони високо цінують патріотичну та етичну позицію компанії, дедалі частіше обираючи її в якості головного партнера.
Сергій Резніченко, керівник відділу агрономії та технологій Corteva Agriscience, – один із тих, хто безпосередньо втілює слоган Corteva «Ми вирощуємо прогрес». Уся його кар'єра пов'язана з сільським господарством – овочеві та польові культури, нові сорти й гібриди, засоби захисту, досвід різних країн, запровадження нових технологій. На переконання пана Сергія, широкий погляд на речі дає змогу швидше і точніше бачити нові можливості й адаптувати їх до нових ринків. Так само, як і широта освітніх інтересів та безперервне навчання: базова агрономічна освіта у кращому аграрному вузі країни допомагає міцно стояти на землі, маркетинг – бачити причинно-наслідкові зв'язки, а досвід колег, прагнення дійти до суті «як і що працює» – зберегти професійні позиції у насиченому новою інформацією середовищі.
Сьогодні ми спілкуємося з ним щодо роботи очолюваного ним відділу в складну пору для України, про ощадливе землеробство й використання новітніх технологій для отримання максимального економічного ефекту в скрутних умовах.
Сергію, що змінилося у вашій особистій роботі і діяльності відділу у воєнний час?
— Якщо говорити про наші головні завдання, то вони практично не змінилися. Тобто в Corteva ми й далі працюємо над тим, щоб в українського аграрія був арсенал сучасних, новітніх продуктів та інструментів, які дають змогу отримати максимальний економічний результат. Також ці продукти мають бути конкурентоздатними. У війну це набуває ще більшого значення, адже коли ресурсів не вистачає, треба ще прискіпливіше ставитися до аграрних технологій, до використання якісного насіння та засобів захисту.
У нас, як у всіх, у воєнний час додалося багато проблем, про які в мирний час ніхто навіть і не думав. Насамперед це безпека, оскільки суттєво обмежилась можливість бути присутнім у тих регіонах, де нині відбуваються військові дії. Деякі досліди навіть довелось відмінити, як-от щодо соняшнику на Півдні країни. Також не вдалося провести детальне картографування розвитку та поширення вовчка соняшникового за браком даних із усіх зон України. Втім, ми впевнені, що завдяки ЗСУ скоро вдасться відновити всі наші практики по всій території країни. Також цього року було заплановано випробування із внесення препаратів дронами, наразі це питання актуальне, але, на жаль, не у всіх регіонах можливе.
Які настрої у фермерів, з якими спілкуєтеся?
— Хочу сказати, що війна зачепила абсолютно всіх, але що далі територіально від бойових дій, то життя більш схоже на мирне. Там фермери намагаються працювати, як і раніше. Звісно, переглядають сівозміни, набір вирощуваних культур, але дуже відчувається волатильність, оскільки сьогодні щось спрогнозувати наперед досить складно. Значних змін у структурі сівозмін наступного року я не очікую. До того ж наразі в усіх величезні проблеми зі збутом, коли навіть вирощений урожай неможливо продати або експортувати. Логістика дуже здорожчала, що негативно позначається на прибутках аграріїв. Тому не дивно, що багато фермерів, які перебувають близько до зони бойових дій, через небезпеку можуть залишити свої поля без обробітку.
Ви зазначили, що сьогодні, мабуть, як ніколи, актуальним є економія ресурсів з одночасним підвищенням ефективності аграрного виробництва та сталим його розвитком. Як би ви пояснили поняття «стале аграрне виробництво»? Який вплив на сталий розвиток мають інноваційні технології?
— Для мене це поняття означає ощадливе ставлення до землі, довкілля, аби природні ресурси не виснажувались, а земля продовжувала забезпечувати сільськогосподарською продукцією не лише нас, а й наступні покоління. Тобто слід мінімізувати негативний вплив на середовище. Я вважаю, що новітні технології — це ключ до успішності сталого виробництва навіть під час війни. Якщо заглянути в історичне минуле, то наші пращури займалися екстенсивним землеробством. Візьмемо, приміром, трипільців, які за кілька років виснажували одне поле й переходили на інше. Але людство винайшло багато способів зберегти родючість і здоров’я ґрунтів, на яких можна отримувати високі врожаї щороку: сівозміни, добрива, різноманітні технології обробітку ґрунту тощо. Тому захист культурних рослин і впровадження новітніх, більш гуманних технологій захисту відіграє тут неабияку роль. Раніше ті ж самі ЗЗР були набагато агресивнішими, тому більшість із них сьогодні навіть не пройшли б реєстрації.
Наразі дуже сильно набувають актуальності біологічні препарати, створені на основі природних елементів. Ми сьогодні у процесі впровадження технології стабілізації азоту в ґрунті з використанням препарату N-LockТМ Макс, створеного на основі інноваційної формуляції OPTINYTE™, яка дає змогу зберігати азот, внесений з органічними та мінеральними (гранульованими і рідкими) азотними добривами, в стабільній амонійній формі триваліший час. Тобто, завдяки цій технології рослини можуть використовувати легкодоступний азот саме в ті фази розвитку, в які він потрібен найбільше. Саме у такий спосіб ми уникаємо непродуктивних втрат внесеного азоту в газоподібній (N2) та нітратній (NO3-) формах, підвищуємо ефективність внесених азотних добрив.
Ми довго досліджували цю технологію та продукт, і тільки накопичивши певний досвід, почали його комерціалізацію. Попри «молодість» продукту та технології попит на N-LockТМ Макс є. Його краще використовувати на тих культурах, яким потрібно багато азоту, приміром кукурудза, котра потребує цього елемента не на початкових стадіях розвитку, а на пізніх. А як відомо, внести його тоді реально, але досить проблематично. Тобто, внесений одночасно із висіванням чи міжрядним обробітком азот орієнтовно два місяці «чекає» на пік свого споживання культурою.
Другий продукт, який уже досить популярний у США, БлуТМ N — інноваційний біопродукт, що містить ексклюзивний штам бактерій Methylobacterium symbioticum, діяльність яких сприяє фіксації атмосферного азоту (N2), забезпечуючи рослини додатковим джерелом азоту, що в подальшому впливає на їхній ріст і розвиток. БлуТМ N працює фактично на всіх культурах за принципом бульбочкових бактерій на сої. І хоча ми вивчаємо його нетривалий час, але вже бачимо дуже хороший результат – суттєве збільшення врожайності завдяки засвоєнню рослинами азоту із повітря. На наступний сезон цей продукт уже буде в комерційному доступі для українських аграріїв. Єдине, що варто сказати, звісно, повністю азотні добрива він не замінить, але його внесення забезпечує відчутну економію та збільшення врожайності, що зараз також дуже важливо. Взагалі, я б сказав, що новітні технології на українському ринку останніми роками впроваджуються швидше та ефективніше.
А як вплинула на це повномасштабна війна? Наскільки на сьогодні фермери готові впроваджувати інноваційні технології та рішення?
— Звісно, наразі фермери менше експериментують, намагаються максимально використати те, що є, оскільки наразі дуже складні часи, усі хочуть просто вижити, ніхто нині не думає про надприбутки. А з другого боку, якщо є якісь добре перевірені дієві рішення, наприклад той же БлуТМ N, то є аграрії, які готові йти на впровадження цих нових ефективних рішень та технологій, спираючись на наш досвід та закордонних колег.
Вартість ресурсів для забезпечення сталих технологій виробництва сільськогосподарської продукції постійно зростає. Високі ціни на паливо, добрива ЗЗР змушують вітчизняних аграрії інколи навіть кардинально переглянути підходи до своєї діяльності: прихильники оранки стають ноутільщиками, деякі відмовляються від використання мінеральних добрив, ЗЗР на «некритичних» фазах розвитку культур тощо. При цьому результати від таких ноу-хау не гірші, а інколи навіть кращі від раніше застосовуваної технології. З чим це пов’язано і чи є якась «стоп»-лінія такому ощадному використанню ресурсів? Якщо можна, то наведіть приклади.
— Тут мені хочеться навести приклад щодо протруювання насіння, оскільки ми працюємо з різними комбінаціями, аби якнайефективніше обробити насіння. Фактично, якщо висіяти якісне, здорове насіння кукурудзи взагалі непротруєним, то часто результат виходить кращий, ніж якщо обробити цілим комплексом ЗЗР. Але отримати такий результат можна лише на полі, на якому до цього був високий рівень землеробства (правильна сівозміна, відповідний обробіток ґрунту, вчасний захист від бур’янів) та якщо на ньому немає дротяників, совок і різноманітних збудників хвороб. Але і бур’яни, і шкідники, і захворювання без відповідних захисних заходів лише накопичуються в ґрунті, то через рік чи два відмова від якісного захисту призведе до дуже плачевної ситуації. Тобто відмовитись від цих операцій можна, але, наприклад, у вкрай важких ситуаціях, ризики від впровадження яких беруть на себе безпосередньо аграрії. Власне, сьогодні є фермери, які змушені на це йти, втім, не варто забувати, що це негативно вплине на врожайність у наступні роки. Тому коли потрібно зекономити, краще більше уваги приділити саме вчасності використання препаратів, діагностиці під час вирощування, адже з проблемою слід боротися до того, як вона проявиться, або ще гірше, стане непідконтрольною й нездоланною.
Що на вашу думку є точним землеробством, як воно пов’язане із ощадним землеробством? Чи можливо виділити ці напрями розвитку сільськогосподарської та ІТ-діяльності як окремі?
— На мою думку, і якщо говорити простими словами з позиції агронома, то точне землеробство – це можливість максимально диференційовано використовувати родючість кожної ділянки поля. Відомо, що навіть на одному полі ґрунти можуть мати різну родючість, а от точне землеробство дає змогу максимально враховувати ці відмінності й не перевантажувати поле на тих ділянках, де воно не може дати більше, тобто не витрачати там більше ресурсів, ніж потрібно, або додавати те, чого ця ділянка потребує насамперед і найбільше. У такий спосіб можна отримувати максимальний урожай із мінімальними витратами. Приміром, на різних ділянках можна висіяти насіння зі різною густотою і таким чином зекономити ресурси там, де вони просто витрачатимуться марно. Тож завдяки точному землеробству можна ощадливо та грамотно підходити до наших полів та економно використовувати ресурси. Тому, на мою думку, ці поняття хоча й не є тотожними, але тісно пов’язані між собою, оскільки точне землеробство є елементом ощадного ставлення до ресурсів та ґрунту.
Що на вашу думку є «головними інструментами» точного/ощадного землеробства»?
— Наразі підходи до точного землеробства досить різні. Я вважаю, що головним інструментом точного/ощадного землеробства є інформація: розуміння історії поля, наявність карт родючості ґрунтів, їхнього хімічного складу, вологості, рельєфу, карт врожайності, інформації щодо вегетації (різноманітні індекси) сільськогосподарських культури впродовж сезону отриману за допомогою супутника чи дрона, карт переміщення техніки полем тощо. І чим більше інформації, так би мовити ввідних даних, тим точніше ми маємо змогу побудувати необхідну нам карту-завдання із нашими ідеями та баченням, що допоможуть використовувати родючість ґрунту оптимально і отримати максимальний результат.
Які основні перепони на шляху впровадження та освоєння точного землеробства вітчизняних аграріїв? Чи в теперішніх умовах взагалі доцільно говорити про впровадження інноваційних рішень аграріями України?
— Я думаю, що на це питання не можна відповісти узагальнено, оскільки все це дуже індивідуально. Насправді, той же супутниковий моніторинг не така вже й дорога річ, він навіть набагато дешевший за інші новітні інструменти, на які фермери витрачають гроші. Тому всі новітні рішення варто використовувати, як для поточної діагностики, щоб упереджувати розвиток хвороб, так і для того, аби застосовувати елементи точного землеробства. Тим аграріям, які мають для цього засоби (наприклад, сівалки точного висіву) не варто зупинятися, потрібно й надалі все це активно впроваджувати на практиці. Звісно, сьогодні можливі навіть інвестиції нових користувачів, утім, наразі все це дуже оптимістичні висновки. Власне, хтось зціпить зуби і буде економити на всьому, а хтось інвестуватиме у свій розвиток, аби отримувати максимальний зиск від господарювання.
Які першочергові кроки для його правильного впровадження слід зробити? Що слід зробити «до» точного землеробства?
— Насамперед потрібно ретельно дослідити й картографувати поля, аби мати історію та карти родючості саме своїх полів. Також потрібно зробити аналіз ґрунту, тепер можна за допомогою супутника визначити зони, де це важливо зробити. Якісний аналіз ґрунту потрібен у кількох точках поля, щоб отримати більш об’єктивну картину. Другий крок – це, звісно, відповідна техніка, а далі можна починати працювати.
Яких знань з агрономії, як правило, не вистачає фермерам у першу чергу, і який досвід великих компаній може бути корисним? Чи встигає українське фермерство за сучасними науковими розробками?
— Так, усе знати просто неможливо. Але сьогодні є багато компаній, які постачають в Україну і техніку, і насіння, і добрива. В усіх них є певний напрацьований досвід, зокрема у Corteva ми залюбки ділимося ним із фермерами. Тобто ми працюємо не просто як постачальник насіння, ЗЗР, ми намагаємося ділитися тими напрацюваннями, що вже є в світі, які ми самі пройшли. Ми хочемо своїм досвідом підняти рівень українських фермерів та господарств.
Чи кожному фермеру потрібні інноваційні рішення і якого рівня?
— На мій погляд, якщо ми хочемо зберегти родючість нашої землі і при цьому щороку отримувати високі врожаї, то так, це потрібно всім. По-перше, це конкурентоздатність, оскільки старі технології вже не так ефективно працюють, як раніше. Тому сьогодні, щоб бути конкурентним і не відставати від сусіда, потрібно втілювати інноваційні технології, користуватися новими ефективнішими препаратами, висівати нові гібриди тощо. Звісно, це зрозуміють не всі відразу, але з часом усі до цього прийдуть.
З якими питаннями найбільше звертаються до вас агровиробники сьогодні?
— Насамперед цікавляться характеристиками певних продуктів та головне – як вони працюватимуть у тій чи іншій технології. Вони прагнуть зрозуміти, після яких попередників краще висівати, з якою густотою, яка реакція на той чи інший гербіцид, чи можна його застосовувати в більш пізні фази розвитку культури та ін. Власне, всі питання так чи інакше стосуються певного нашого продукту та реалізації його потенціалу в полях.
Який економічний ефект? Наведіть приклади вдало та невдалого використання сучасних новітніх технологій.
— Звісно, є випадки, коли аграрії неналежним чином використовують поради і тоді, звісно, вони не отримують очікуваного ефекту. Приміром, той самий гербіцид, який потрібно застосовувати в оптимальній фазі, коли бур’ян ще не сильно розвинений, а культура перебуває на ранніх стадіях розвитку. Трохи запізнилися із внесенням - і результат гірший. Ми всім розповідаємо, що кукурудзяне поле має бути чистим від моменту сходів культури хоча би до фази 8–10 листків, а краще й пізніше, і коли гербіцид внести запізно (стадія V6–V8), а не в рекомендовані фази, то він може навіть пошкодити рослини кукурудзи, а з другого боку, бур’яни вже сформувалися, розвинулися й слабше реагують на обробку, тому потребують уже більшої норми використання, а не рекомендованої, бо належним чином можуть не спрацювати. Також відіграє роль і час внесення (за спекотної погоди вранці або ввечері), норма води і т.д. Тому зашкодити препарат чи певна технологія апріорі не може, але може просто не спрацювати через неправильне застосування або помилки в технології. Тож елементарні знання фермерів дуже важливі. До того ж потрібно чітко дотримуватися інструкції використання препаратів, дослухатися до порад фахівців. Наші спеціалісти завжди радо надають рекомендації стосовно наших продуктів, аби фермер отримав максимальний ефект. Тоді всі будуть задоволені. Але насамперед потрібно розуміти й знати своє поле, аби запобігти проблемам, щоб потім, як-то кажуть, не гасити пожежу, коли зазвичай це вже запізно й дуже складно.
Мінімальний обробіток ґрунту, економія на добривах, ЗЗР, насіннєвому матеріалі – це сучасний стан української рослинницької галузі. Як Corteva зі своїми продуктами та послугами «вписується» в ці реалії?
— Хочу сказати, що нам це дуже легко вдається. Тому що ми пропонуємо сучасні гібриди, які дають змогу отримувати максимальний результат навіть в умовах дефіциту вологи. З одного боку, це вища ціна, але вони здатні забезпечити більший урожай. За правильного добору навіть за обмеженості ресурсів можна отримати від гібридів непогану віддачу, тобто за мінімальних витрат – кращий результат завдяки правильно підібраному насінню.
Наша робота побудована так, що саме торговий агент повинен бути достатньо кваліфікований, щоб дібрати клієнту «правильний» гібрид. І він це й не лише робить, а й на початкових етапах співпрацює із фермерами, моніторить ситуацію на полі, за потреби допомагає порадами. Наші торгові представники проходять навчання, вони хороші спеціалісти. А от фахівці нашого відділу агрономії починають консультувати тоді, коли виникають більш серйозні питання чи якісь проблеми, уточнюють певні технологічні моменти.
Необхідний набір продуктів (насіння, ЗЗР, добрива тощо), який має бути у сучасного аграрія. Поради від Сергія Резніченка на таку ситуацію.
— Насамперед гібриди потрібно добирати під зону вирощування, якщо, наприклад, це кукурудза, то для більшості регіонів України придатні гібриди із ФАО 280–340. До того ж у нас великий вибір продуктів, який можна адаптувати під будь-яку технологію вирощування. Хороший результат показує гібрид Р9610 – це один із найкращих продуктів середньостиглої кукурудзи з лінійки Optimum® AQUAMax®, який є універсальним для більшості зон України. Якщо це більш північніший регіон, то Р8834, Р8307 – це більш ранні, але дуже врожайні гібриди, рекомендовані для північної зони вирощування. У південних регіонах можна висівати гібриди, які мають ФАО 340–360. Звісно, наразі сушіння зерна – задоволення дороге, тому експериментувати із більш пізніми гібридами в теперішній ситуації я б не радив. Але в принципі вони дають кращий результат. Хочеться наголосити, що практично всі наші гібриди мають швидку вологовіддачу. Той же Р8816 – це універсальний гібрид, який вирощують в усіх регіонах України, і є дуже популярним серед фермерів, оскільки від дуже добре адаптований до будь-яких зон.
Якщо ми говоримо про соняшник, з одного боку, це Експрес-технологія, для якої ми маємо хорошу лінійку гібридів, зокрема P64LE25, який себе дуже гарно зарекомендував. Я б робив на ньому ставку. Звісно, в нас є й нові гібриди, цьогоріч, правда, вони є в обмеженій кількості, але дуже перспективні. Втім, P64LE25 уже, можна сказати, добре опрацьований, є багато інформації щодо технології його вирощування, тому цей варіант буде безпрограшним. Багато хто вирощує соняшник за системою Clearfield® – гібрид Р64ЛП130 наразі залишається лідером на ринку. Він має високу стійкість проти іржі, його дуже легко захистити і можна дуже легко отримати добрий урожай.
Що стосується ЗЗР, то 100% для соняшнику – гербіцид Геліантекстм, який зараз дуже затребуваний. Ми самі не очікували, що буде такий шалений попит. Препарат забезпечує дуже ефективний захист від амброзії, лободи та цілого комплексу інших бур’янів і водночас негативно не впливає на культуру, не знижує врожайність. Якщо говорити про пшеницю, то це Квелекстм, Палластм, Палластм Екстра – на сьогодні вони є найкращими для захисту культур за мінімальних норм та широким вікном використання. На ріпаку варто застосовувати Белкар®, Слаштм, оскільки культура на певних етапах свого розвитку досить чутлива до бур’янів.
Тенденції щодо меншого використання фунгіцидів цього року не помітив. Попит на наш Аканто Плюс® цьогоріч побив усі рекорди з продажу. Це означає, що наші фермери розуміють, що за такого насичення полів соняшником для отримання результату обов’язково слід вносити фунгіциди, оскільки лише здорова рослина здатна реалізувати повністю закладений потенціал.
Які сучасні рішення можуть бути ефективними в боротьбі зі зміною клімату й тими несприятливими явищами, що спостерігаємо нині (посуха, пилові бурі, обміління рік)?
— Нові ефективні гібриди, біологічні препарати, які допомагають рослинам ставати більш стійкими до різноманітних стресів. Наразі всі провідні компанії приділяють цьому велику увагу і Сorteva також. Ми якраз тестуємо й перевіряємо такий препарат, аби найближчим часом він був представлений на ринку України. У нас є біопрепарат Lumidapt ™ для обробки насіння, який дає змогу на ранніх стадіях стимулювати кращий розвиток рослин. А Lumidapt™ Оптіма досить сильно стимулює стресостійкість рослин. Ці препарати додають до хімічного протруювача, і вони посилюють його дію, що позитивно впливає на розвиток рослин. Хочеться в цій концепції згадати ще раз про азотфіксатори БлуТМ N та N-LockТМ Макс. Цьому напряму зараз ми почали приділяти максимальну увагу. Власне, цей напрям досить молодий для всіх виробників, але доволі перспективний.
Ваш погляд на розвиток захисту рослин. Головні тенденції, напрями тощо
— Біологізація в усіх сегментах ЗЗР або доведення хімічних сполук до менших норм використання, аби вони швидко розкладалися в ґрунті на безпечні компоненти/речовини, не завдаючи при цьому шкоди довкіллю. Власне, науковці Corteva вже давно працюють в цьому напрямку відповідно до нашої стратегії сталого розвитку.
Розкажіть, будь ласка, про дослідно-навчальні ділянки Growing Points.
— Це ідея зробити свого роду навчальний агрономічний майданчик, на якому можна було б зустрітися на одному місці й обговорити різні технологічні моменти та звернути увагу саме на тих елементах технології, які варті уваги. Growing Points – це насправді не класичне демо, а можливість показати не лише переваги продуктів, а помилки в їхньому застосуванні, яких можна було уникнути. В цьому й полягає унікальність Growing Points. Візьмемо до прикладу нерівномірність висіву, оскільки мало хто усвідомлює, наскільки це впливає на результативність поля. Або, як правильно визначити фазу культури, бо це дуже важливо для проведення захисних та підживлювальних заходів. Ми це прагнемо досліджувати, оскільки всі незначні моменти з часом забуваються і деякі знання постійно потрібно освіжати в пам’яті, щоб правильно ними користуватися на практиці.
Один із базових елементів Growing Points – це посіви різного терміну висівання, аби можна було побачити та оцінити рослини, які перебувають у різних фазах розвитку культури. І там можна обговорити, наочно показати, як виглядають культури за різних термінів висівання. Зрозуміло, на фермерському полі це також можна зробити, але потрібно в різний час поїхати на різні поля, а тут на одній ділянці такий собі навчальний майданчик.
Приміром, як впливає забур’яненість на кукурудзу. Це класичний такий дослід, оскільки всі говорять, що кукурудзі потрібне чисте поле, але мало хто розуміє, що кожен день забур’яненості, навіть невеликої, це мінус 30 кг/га врожайності. Рахуємо: 10 днів – 3 ц/га. Бачити ці цифри на презентаційних графіках і бачити наочно різницю між ділянками з бур’яном і без, то різниця дуже помітна. І це дуже переконливий аргумент. Також показуємо як впливає обробка за технологією LumiGEN®. Плюс цих ділянок в тому, що дослідні зразки розміщені поруч, тому добре помітна різниця візуально. І, звісно, під час демонстрації можна поспілкуватися з нашим агрономом, який розповість детально все та відповість на питання. Growing Points розташовані практично в кожному регіоні України, щороку ми закладаємо 12–14 таких ділянок. Цьогоріч, звісно, ми втратили кілька цікавих локацій, зокрема на Херсонщині, де ділянки перебувають на поливі.
Потрапити на Growing Points доволі просто. Фермери домовляються про візит переважно через наших торгових агентів, щоб вони могли не лише побачити все на власні очі, а поспілкуватися при цьому з агрономом, якщо це потрібно. Втім, наші торгові агенти досить компетентні й можуть самі про все детально розповісти. Звісно, можна просто приїхати й подивитися самому - до речі, всі ці досліди там підписані, але, на жаль, на табличках не пропишеш усі нюанси. Також на Growing Points ми влаштовуємо щось на кшталт днів поля.
Неодноразово можна почути, що, замість очікуваного полегшення роботи, цифрові рішення приносять лише клопіт агрономам, котрі «тонуть» у даних. Як можна цього уникнути? Проблема у консервативних агрономах чи поганих програмах?
— Проблема, як завжди, лежить десь посередині. З одного боку, як би там не було, але цифрові технології сильно допомагають у роботі агронома. Їх розробляють не для того, щоб завалити його даними, а для того, аби в нього були необхідні, правильні дані вчасно та в повному обсязі. Раніше агроном буквально пішки обходив усі поля, щоб виявити проблему, проаналізувати стан поля – зараз усе це можна зробити із супутника, дрона, і поїхати подивитись ту ділянку, яка викликає якусь підозру.
Для впровадження цифрових технологій потрібно починати із простого, наприклад, із того ж таки моніторингу. До того сьогодні є багато компаній, які пропонують свої послуги, якщо, приміром, агроном не в змозі працювати сам із такими технологіями. Утім, цифрові рішення сьогодні впроваджує більшість аграріїв, і ця динаміка лише зростає. Фермер, який почав користуватися цифровими технологіями, вже не зупиняється на досягнутому, освоює все нові й нові функції, оскільки розуміє, як це спрощує роботу. Звісно, покладатися лише на цифрові рішення поки не можна, тому робота агронома досі важлива, утім, вони допомагають господарствам стати ефективнішими. Я вважаю, що зрештою користуватися цим будуть усі, але хтось меншою мірою, хтось більшою.
Цифрові рішення від Сorteva. Які вже наявні, на які варто очікувати?
— Поки працюємо, аби запропонувати споживачам продукт високої якості. Наразі доступним є функціональний мобільний додаток Corteva Україна із зручним та інтуїтивним інтерфейсом. Завантаживши його на свій мобільний пристрій (смартфон, планшет) можна з легкістю знайти, порівняти та ознайомитися із широким портфоліо продуктів, навіть без доступу до мережі Інтернет. Тут завжди доступна найактуальніша інформація про гібриди кукурудзи, соняшнику і ріпаку Pioneer®, засоби захисту рослин, силосні інокулянти, акційні пропозиції та новини, а також контакти торгових агентів з насіння та ЗЗР, офіційних дистриб’юторів компанії Corteva тощо.
Що ви запропонуєте нашим аграріям цього року?
— У нас однозначно будуть нові гібриди, зокрема кукурудзи – Р8409, Р8754, новий гібрид круп’яного напряму Р9590. До того ж минулого року ми значно розширили цей асортимент (Р9610, Р9889) і, звісно, будемо його розвивати далі. Що стосується соняшнику, то цьогоріч у нас дуже серйозне оновлення асортименту — P64LP168, P64LP180, P64LP170 для технології Clearfield®, також додаємо «експресівський» P64LP168. Ці гібриди мають стійкість проти вовчка усіх наявних рас та адаптовані до різних зон вирощування. Також буде соняшник і для традиційної технології – P63LL156 (ранньостиглий) та P64LL164 (середньостиглий гібрид, розроблений для Центральної України), мають гарний набір стійкостей (вовчок та несправжня борошниста роса). По кукурудзі розширюємо лінійку Optimum® AQUAMax®, також зазнала оновлення лінійка ріпаків. Цього року ми заклали багато демонстраційних полігонів саме із цією культурою: обробка насіння, різні густота висіву, строк сівби, схеми удобрення.
Що стосується лінійки ЗЗР, то найбільша інновація — біологічний продукт N-LockТМ Макс та інсектицид природного походження Радіанттм.
Що б ви побажали українським аграріям?
— Не втрачати віри в ЗСУ, в нашу перемогу. Хочеться бажати сил та наснаги, аби пережити цей складний час, отримувати гарні результати й тим самим зміцнювати нашу економіку та залишити наступним поколінням родючі поля. Безпеки, добробуту всім аграріям та їхнім сім’ям.
Джерело: "Пропозиція"
Завантажити журнальну версію можна за посиланням