Publication •  18.04.2023

Насіннєві компанії інвестують в Україну попри війну: які перспективи у галузі?

Something went wrong. Please try again later...
Media_pitches Delo.ua 

Аграрно-фармацевтична компанія Bayer нещодавно оголосила, що інвестує 60 млн євро у збільшення потужностей власного заводу з виробництва насіння кукурудзи у селі Почуйки Житомирської області. Delo.ua поговорило з виробниками посівного матеріалу щоб з'ясувати: це разова інвестиція однієї компанії чи довгостроковий тренд для всього сегменту?  

Компанія Bayer 6 квітня повідомила про намір інвестувати 60 мільйонів євро в збільшення потужностей власного заводу з виробництва насіння кукурудзи, розташованого у селі Почуйки Житомирської області. Це майже вдвічі більше за раніше заявлений пакет інвестицій у розмірі 35 мільйонів євро, в який входило будівництво додаткової насіннєвої сушарки на території заводу, розширення складських приміщень і закупівля додаткового польового обладнання. Як вказується на сайті компанії, додаткові кошти в розмірі 25 мільйонів євро будуть направлені на будівництво двох бомбосховищ для забезпечення безпеки персоналу і гостей підприємства. 

Інтерес з боку іноземних компаній інвестувати в посівний матеріал пояснюється тим, що до російської агресії в Україні декілька років поспіль будувались насіннєві заводи, заявив міністр агрополітики Микола Сольський. Це дало змогу, незважаючи на війну, досягти у 2022 році достатньої конкурентоздатності української продукції, аби розпочати "великий експорт" на європейський ринок і частково потіснити на ньому локальних виробників. 

"Навіть складаються такі ситуації, що коли ми просимо, скажімо, ту ж Францію чи Канаду про гуманітарну допомогу нашим аграріям у вигляді насіння, то вони подекуди відповідають — мовляв, гаразд, але спочатку завезіть його нам, бо ми ж самі купуємо у вас насіння, а потім ми його вам назад відправимо", — Микола Сольський, міністр аграрної політики України.

Чому в Україні вигідно вирощувати посівний матеріал? 

Україна має перевагу в насінницькій галузі через:   

  • зручне географічне розташування в центрі Європи і вигідну логістику
  • наявність в Україні декількох кліматичних зон, в яких можна вирощувати широкий спектр посівмату для експорту в країни з різним кліматом
  • проблеми в європейській галузі насінництва через минулорічну посуху
  • великий ринок збуту посівмату і стабільний внутрішній попит на нього   
  • наявність висококваліфікованих спеціалістів і мотивованих фермерів, котрі надають в оренду свої угіддя для насінництва 

Як уточнює виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко, Україна по привабливості галузі насінництва зараз співставна з сусідніми країнами ЄС - Румунією та Польщею. До повномасштабного російського вторгнення комплексні умови для ведення бізнесу в нас були навіть кращі через фактори собівартості, кваліфікації персоналу і рівня організації виробництва.  

Також іноземним компаніям вигідно вирощувати насіння в Україні через наявність в ній різних кліматичних зон для вирощування продукції з різними характеристиками для країн з різним кліматом. Важливість кліматичного фактору в майбутньому буде лише збільшуватись, оскільки в 2023 році в світі прогнозується, що дні кліматичної засухи переважатимуть дні кліматичного профіциту вологи.

Галузь розуміє, що з роками ситуація може тільки погіршитися, а це, своєю чергою, вимагатиме великих капіталовкладень у розвиток стійких до засухи гібридів та сортів насіння. 

За словами Григоренко, російська агресія проти України ускладнила експорт насіннєвого матеріалу і зупинила його морську логістику. Наразі українським виробникам та дистриб’юторам насіння доступні лише сухопутні шляхи через країни ЄС, але проблемою стають великі черги при перетині кордону. Крім проблем з ускладненою логістикою, галузь стикається з просіданням цін на український посівмат, так як зараз низька ціна попиту тисне "вниз" на ціну пропозиції. Це викликано, зокрема, і якістю насіння, тому що деякі фермери мають на продаж залишки посівмату ще з 2021 року, яке з часом втрачає свої характеристики, а тому на нього знижується ціна. 

В свою чергу, керівник з виробництва насіння Corteva Agriscience в Україні, Австрії, Угорщині і Сербії Андрій Андрюшко підкреслює, що популярність насіння українського виробництва зростає не лише серед споживачів всередині країни, а й в ЕС. Так, Corteva в 2022 році наростила експорт гібридного насіння кукурудзи та соняшнику в Евросоюз в 16 раз і тренд на зростання продовжується.

Саме тому, незважаючи на викликані російським вторгненням складнощі, компанія вже з другого місяця війни відновила роботу свого насіннєвого комплексу в Полтавській області. В перші тижні російської агресії виробництво було призупинено з міркувань безпеки, але за ініціативою співробітників діяльність заводу відновили, щоб мати змогу забезпечити агросектор насінням, критично важливим для проведення посівної.

Андрюшко уточнює, що загалом розташування України, якість її грунтів, зручна логістика, мотивовані та високопрофесійні фермери, на полях яких Corteva вирощує посівмат, роблять країну дуже привабливою для розвитку насінництва.

"Звісно, війна накладає свої зобов`язання – ми маємо враховувати всі потенційні ризики, працювати з урахуванням повітряних тривог, обмежувати кількість ділянок в різних кліматичних умовах, оскільки значні території на півночі країни заміновані, а на півдні та сході окуповані, або на них ведуться бої. Але потенціал у країни величезний", — Андрій Андрюшко, керівник з виробництва насіння Corteva Agriscience.

Думку про те, що іноземні інвестори зацікавлені у вирощуванні в Україні насіння кукурудзи та соняшнику в Україні, перш за все, через відносно сприятливі кліматичні умови, розділяє директор з виробництва насіння кукурудзи Bayer в Україні Володимир Оніщенко. 

За його словами, велике значення має наявність земель під зрошуванням, можливість забезпечити просторову ізоляцію насінницьких посівів, можливість експортувати вироблене насіння до країн ЄС, відповідність українського насіння міжнародним стандартам. Окрім цього, українські виробники мають гарний досвід у вирощуванні та доробці насіння.

Керівник департаменту маркетингу аграрного підрозділу Байєр в Україні Андрій Перчиць також зазначає, що насамперед вигідно вирощувати насіння в країні, де воно і використовується, якщо наявні сприятливі умови для його вирощування. До цих умов також можна віднести логістичні витрати, які можливо значно скоротити, вирощуючи насіння локально. Також можливо отримати деякий елемент гнучкості й диверсифікувати завдяки Україні ризики, які в останні роки спіткали ЄС через сильну посуху, і негативно вплинули на вирощування там насіння кукурудзи.

Чи вистачить нам насіння на посівну?

Насіння на посівну в Україні точно вистачить, запевняє Сюзанна Григоренко, дефіциту посівмату немає. Наразі фермери вже висіяли деяких культур майже половину, або більш ніж на половину від плану, наприклад, яра пшениця вже посіяна на 142,8 тис. га з запланованих 285,4 тис. га. Попереду ще початок висіву кукурудзи, яка наразі посіяна на 0,7 тис. га, та активний старт посіву соняшнику. 

"Якщо говорити про нестачу насіння, то це тільки в контексті експрес-сортів соняшника, або деяких нішевих культур. Тож насіння для посіву вистачить, попри те, що аграрії можуть вичікувати найбільш вигідної для себе ціни", — Сюзанна Григоренковиконавчий директор Насіннєвої асоціації України.

Аналогічної думки притримуються і представники компаній галузі. Андрій Перчиць розповідає, що Bayer не спостерігає у поточному році нестачі насіння основних культур. Навпаки, в країні існує значний профіцит посівмату через зниження посівних площ, викликаний тимчасовою окупацією частини українських територій. Компанія уточнює, що навіть на порозі посівної в Україні загалом доступне в достатніх кількостях насіння соняшнику та кукурудзи, і існує гарний їх вибір для фермерів.

Андрій Андрюшко додає, що Corteva Agriscience як відповідальний виробник насіння намагається забезпечити фермерів необхідним посівним матеріалом. Для цього з весни 2022 року всі продажі насіння здійснюються за прямою моделлю, коли закупки здійснюються безпосередньо у компанії, що дозволяє прискорити і спростити їхні поставки. 

Дефіциту посівного матеріалу в Україні в цьому сезоні бути не може, заявив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький. Він підкреслив, що розвиток українського насінництва сконцентрований в Житомирській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській і Одеській областях, які знаходяться під контролем України і змогли повноцінно посіяти селекційні матеріали і зібрати врожай.

Як нам допомагають міжнародні партнери?  

З початку війни міжнародні організації та вітчизняні благодійники організували ряд ініціатив щодо забезпечення українських аграріїв посівним матеріалом як зернових культур, так і овочів "борщового" набору. Наразі в Україні проходить посівна і остання активна програма допомоги закінчилась 12 квітня, де ФАО за фінансової підтримки уряду Японії розподіляло насіння кукурудзи та соняшника серед малих фермерських господарств в дев'яти постраждалих від війни областях України. Кожен отримувач допомоги міг отримати достатню насіння для обробки 10 гектарів землі, а загалом ініціатива дозволить засіяти до 10,7 тис. га землі. 

Також до 31 березня USAID розподіляло насіння кукурудзи бренду Dekalb виробництва компанії Bayer серед українських фермерів з земельним банком 5-500 га, всього ініціатива була розрахована на проведення посівної на загальній площі 15 тис. га. До 10 березня ФАО збирало заявки від малих фермерів у прифронтових областях на отримання 2 тонн насіння ярових культур (пшениці, ячменю, гороху), що дозволить їм засіяти 10 га землі. Крім того, 3 березня USAID закрило прийом заявок на ще одну програму по отриманню насіння соняшника, оскільки за дві доби на неї подались більш ніж 1200 агровиробників. Програма була розрахована на роздачу насіння соняшника для посіву на площі 28 тис. га, але через її затребуваність агентство вирішило додатково закупити та роздати насіння для посіву ще на 14 тис. га.

З іншої сторони, українських аграріїв забезпечують також і насінням овочевих культур "борщового" набору, наприклад, завдяки благодійній ініціативі BORSCH генерального директора агрохолдингу ІМК Алекса Ліссітси. Програма ставить за ціль забезпечити насінням 100 тис. домогосподарств в Київській Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській, Херсонській та Запоріжській областях, де велись бойові дії проти російських загарбників. Благодійна ініціатива діє вже другий рік поспіль - в 2022 році на зібрані 20 млн грн вдалось закупити овочевий посівмат для 105 тис. домогосподарств з регіонів постраждалих від російської агресії, зокрема з Чернігівщини, Сумщини, Київщини, Харківщини, Дніпропетровщини.

Окрім того, USAID в лютому 2023 року передала 13,5 тонн насіння овочів від міжнародних донорів аграріям та мешканцям деокупованих територій України, і забезпечила не менш ніж 25 тис. домогосподарств, котрі зможуть провести  посівну на 1,1 тис. га. Серед виділеного насіння – квасоля, горох, буряк, морква, баклажан, цибуля та редиска.

Аналогічні програми діяли і протягом 2022 року, і стосувались переважно фермерів з деокупованих областей, або з постраждалих від російської агресії регіонів. І хоча така адресна допомога дозволяє підтримувати агросектор на звільнених територіях, вся Україна навряд чи помітить допомогу насінням - всі програми допомоги передбачають поставки посівмату в тоннах, тоді як потреби України оцінюються в сотнях тисяч тонн. Так, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, українським аграріям для посівної-2023 необхідно 600-800 тис. тонн насіння ярових культур. На цьому наголосив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ІАЕ Олександр Захарчук в коментарі для журналу The Ukrainian Farmer. За його словами, для забезпечення сівби ярих зернових, річна потреба у насінні складає: для ярового ячменю - 300 тис. тонн, кукурудзи - до 110 тис. тонн, гороху — 80-100 тис. тонн, пшениці — 40 тис. тонн; вівса і соняшнику - по 30-35 тис. тонн.

Це підтверджує Сюзанна Григоренко, яка вважає, що допомога з посівматом важлива тим агрокомпаніям, які знаходяться у прифронтових територіях, або ж на тих нещодавно звільнених територіях, де багато землі сільгосппризначення заміновано, як, наприклад, на Херсонщині. 

"Позитивно на галузь впливають різні програми на кшталт пільгових кредитів чи аграрних розписок. Адже в такому випадку, аграріям потрібно й надалі розвивати свій бізнес коштом продажу своєї продукції. Пропозиція стимулює попит, адже так працює ринкова економіка", — Сюзанна Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України.

Що чекає галузь в майбутньому? 

Насіннєвий ринок України буде розвиватися, у нього немає іншого виходу, зазначає Сюзанна Григоренко. Це видно з того, що компанії продовжують свою діяльність і інвестиції в важкі і нестабільні часи війни. Проте сам факт продовження виробництва продукції насінництва породжує внутрішній попит на неї, а також відкриває можливість для появи інших продуктів.

"Україна є важливим гравцем на ринку насіння. Будь-який аграрій розуміє, що гарний врожай починається з насіння: елітна генетика виправдовує себе високими показниками врожайності й іншими перевагами. Попит на якісне насіння є і він буде тільки зростати. Тому інвестування в насінництво в Україні - це логічний крок для селекційних компаній задля наближення продукції до партнерів - сільгоспвиробників", — підкреслює Андрій Перчиць з Bayer. 

В свою чергу, представник Corteva Agriscience Андрій Андрюшко наголошує, що віра галузі в перемогу України і потужний розвиток її сільського господарства з боку компанії підтримується продовженням інвестицій у виробничий насіннєвий комплекс в Полтавській області. Так, в 2022 році компанія інвестувала додаткові $390 тис. в мобільну лінію приймання кукурудзи та підземний термінал скрапленого газу, який дозволить підтримувати стабільне живлення виробництва. За його словами, серед 140 країн, де працює Corteva, Україна зараз займає друге місце після США по кількості вироблених мішків посівмату з гектару поля, і продовжує постійне зростання врожайності при збереженні високої якості та генетичної чистоти насіння.

Джерело: "Дело"