Керівник комерційного підрозділу Центральна та Східна Європа Corteva Андре Негрейрос в інтерв`ю NV про те, як дефіцит кадрів впливає на роботу кожного четвертого фермера, які небезпечні речовини знаходять в землях та як вступ до ЄС змінить аграрний ринок.
До повномасштабного російського вторгнення Україна була в трійці країн-лідерів по експорту зернових та олійних, забезпечуючи продовольством 400 млн людей у світі. Велика війна призвела до катастрофічних наслідків: 5 млн га аграрних земель потрапили в окупацію і російські агресори не цураються вивозити український врожай. Ще 2 млн земель не засіяні через забруднення територій мінами та снарядами. За підрахунками Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки у партнерстві зі Світовим банком, український аграрний сектор вже зазнав збитків на суму $80 млрд.
Але є і хороші новини. Постійна робота одеських портів, навіть попри регулярні обстріли, не тільки привела до збільшення експорту, а й до зростання цін на аграрну продукцію. Це спостерігається вперше за майже три роки великої війни. Чи змінився підхід фермерів до роботи, скільки коштує аграрна продукція в портах та скільки часу знадобиться Україні, щоб відродити свої чорноземи — в інтерв'ю NV Бізнес розповів керівник комерційного підрозділу Центральна та Східна Європа компанії Corteva Андре Негрейрос.
Ціни на сільськогосподарську продукцію в Україні зростають. Чи можна сказати, що найгірші часи для українського аграрного ринку вже позаду?
Останній рік вартість сільськогосподарської продукції зростає в усьому світі. Не виключення й Україна. Наприклад, згідно звіту Українського клубу аграрного бізнесу, в кінці листопада 2024 року пшениця в українських портах коштувала 200 $/т, що на 32 долара США більше, ніж торік, кукурудза – 190 $/т (дорожче на 45 доларів США рік до року), а соняшник – 484 $/т (дорожче на 154 долара США рік до року), ріпак – 486 $/т (дорожче на 129 долара США рік до року).
Але на багатьох експортно-орієнтованих ринках, таких як Україна, ціни на сільськогосподарську продукцію волатильні та залежать від багатьох факторів. Передбачити довгострокові цінові тенденції важко. Бо хто знає, що станеться завтра? Українські фермери стикаються й з іншими викликами - постійними експортними ризиками, дефіцитом робочої сили та іншими проблемами, які доводиться вирішувати ледь не щодня. Таке зростання цін фіксуємо вперше з моменту повномасштабного російського вторгнення. Але говорити про те, що найгірші часи позаду – сміливо.
Російські агресори атакували українські порти та кораблі, що перевозили зернову продукцію. Ціни на пшеницю одразу зросли на 6%. Які довгострокові наслідки атаки на порти для експорту?
Російські атаки впливають на ціни. Наприклад, коли у жовтні російські агресори масового атакували порти, вартість зернових та олійних кілька днів знижувалась, бо ринку було важко передбачити майбутнє експорту і покупці закладали додаткові ризики у ціну. Як тільки ситуація стабілізується, ціни, як правило, слідують за нею. Українське зерно має вирішальне значення для світових ринків, і країни, що інвестують у його постачання, уважно стежать за ситуацією з українським експортом.
Експерти вже давно говорять про те, що без українського зерна людству загрожує голод. Але, як виявилося, ці прогнози були перебільшенням. Як змінилися позиції українських фермерів у світі через повномасштабну війну? І як вони змінилися для Росії?
Глобальні позиції України залишилися практично незмінними, багато в чому завдяки тому, що українські виробники навчилися працювати в умовах війни. Україна залишається потужним виробником та експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, беззаперечним лідером на ринку соняшникової олії. Ці культури затребувані на світових ринках, в Україні є належна інфраструктура для їхнього зберігання.
Санкції, запроваджені країнами, які засуджують російську агресію проти України, змусили Росію переорієнтувати свій експорт. На жаль, деякі країни все ще готові купувати її продукцію, в тому числі незаконно захоплене українське зерно.
Як змінюється культура ведення аграрного бізнесу - чи довелося фермерам відмовитися від інноваційних продуктів, модернізувати техніку та безпілотники, використовувати менше добрив?
Загалом, культура агробізнесу в Україні не зазнала фундаментальних змін, особливо для тих фермерів, які не постраждали від російських атак і змогли продовжити свою діяльність. Найбільш поширеними культурами на українських полях лишаються соняшник, кукурудза, озимі зернові, озимий ріпак та соя, так само, як це було і до 2022 року.
У 2022 році наша команда спостерігала випадки, коли фермери відмовлялися, наприклад, від певних засобів захисту чи від якісного насіння. Але вони швидко стикнулись із наслідками – в умовах мінливого клімату з великими температурними коливаннями навесні без належного захисту рослини почали хворіти, в деяких випадках гинути і економія обернулася втраченими врожаями.
Фермери не відмовляються від інновацій, але дуже вибірково підходять до їх використання, віддаючи перевагу максимальній ефективності. Як приклад, надають перевагу насінню, обробленому засобами захисту та регуляторами росту для захисту культур на ранніх стадіях, таких як проростання та поява сходів.
Corteva аналізує склад українських ґрунтів, що постраждали від російських обстрілів. Скільки часу знадобиться, щоб відновити їх до нормального стану і скільки це буде коштувати?
Проєкт, про який йде мова, називається Corteva Soil Tests. Його ми реалізуємо із Міністерством аграрної політики та продовольства України, та допомагаємо фермерам, які постраждали через війну, оцінити стан їхніх полів. Поки у нас немає повної картини стану ґрунтів по всій Україні.
Ми проаналізували 400 зразків ґрунту з фермерських господарств, і прийшли до висновку, що ситуація на постраждалих полях не критична. Вміст нікелю лише на 20% перевищує гранично допустимі норми. У багатьох перевірених зразках ми виявили високий вміст свинцю та миш'яку, але в межах допустимих норм. Ці проблеми можна вирішити за допомогою стандартних польових робіт. Наприклад, для видалення надлишку металів експерти рекомендують проводити глибоку оранку, вапнування та внесення органічних добрив.
Corteva має власний насіннєвий завод в Україні, який нарощує експорт до країн ЄС. Чи зменшився попит на цю продукцію серед українських фермерів?
Ні, не зменшився. Якщо ми подивимося на площі, засіяні кукурудзою, а наш насіннєвий завод в Україні переважно виробляє насіння саме цієї культури, то за останні два роки коливання були мінімальними. Через окупацію та воєнні дії посівні площі скоротилися, але Corteva є номером 1 на ринку кукурудзи в Україні.
Ми – міжнародна компанія, тож враховуємо інтереси усіх країн регіону. Деякі гібриди, вироблені в Україні, експортуються в інші країни Європи та Центральної Азії.
Як дефіцит робочої сили впливає на галузь?
Це виклик для всіх компаній ринку. Зокрема, у дослідженні, проведеному Державною службою статистики України, нестача працівників визначена, як найбільш динамічний обмежуючий фактор для сільгосподарської діяльності. В четвертому кварталі дефіцит кадрів заважає вести бізнес майже 20% опитаних аграріїв. Особливо страждають маленькі фермери, які мають невеликий штат працівників.
Як зміниться український аграрний ринок у разі вступу України до ЄС?
Він трансформуватиметься. Однак деталі залежатимуть від умов гармонізації українського та європейського законодавства. Це стосується і правил використання певних засобів захисту рослин, норм вирощування тощо. ЄС виробляє менше продовольства, ніж споживає, він також потребує української сільськогосподарської продукції. Це стосується і зернових та олійних, і певної продукції тваринництва, овочів та фруктів.
