Галина Радзіцька: «До 2035 р. 25–30% світового ринку ЗЗР становитимуть біологічні продукти»
Something went wrong. Please try again later...
Джерело: Зерно
Пам’ятаю, як на одному із заходів, присвячених органічному землеробству, поважний фахівець проголосив із трибуни дещо популістське, однак органічне саме в органічному контексті (даруйте за гру слів) гасло: «Маємо зменшити хімічний прес на поля». Пригадую й іншу фразу, почуту на Дні поля однієї з мультинаціональних компаній – виробників засобів захисту рослин: «Можна не застосовувати хімії, проте ж їсти хочеться». Насправді знайти точки дотику між цими, на перший погляд, полярними сентенціями можна. Й застосування біологічних продуктів аж ніяк не суперечить внесенню традиційних засобів захисту рослин. Навпаки: біологічні та традиційні препарати доповнюють одне одного й спільними зусиллями здатні розв’язати чимало проблем, які постають перед агровиробниками на шляху до врожайного господарювання. Про внесок біологічних продуктів у це розв’язання спілкуємося з комерційним директором біологічного бізнесу Corteva Agriscience у Центральній і Східній Європі Галиною Радзіцькою.
Основний текст
– Давайте розпочнемо з пояснення: що таке біопрепарати? – адресую перше питання пані Галині.
– Зазвичай люди асоціюють біологічні продукти лише з одним напрямом – органічним виробництвом. Це, певно, через те, що йдеться про продукти на основі живих біологічних компонентів. Проте, якщо говорити про нашу компанію, то Corteva просуває цю сферу вперед і розвиває цей напрямок у більшому масштабі. Ми намагаємося включити до біологічного портфоліо продукти, які дають змогу глибше зрозуміти, як рослина взаємодіє з навколишнім середовищем, факторами та чинниками, що можуть впливати на неї. Використовуючи наші знання, напрацювання, ми прагнемо допомогти поліпшити й розширити здатність культур на фізіологічному рівні ефективніше використовувати свої ресурси для того, щоб підвищити свою продуктивність.
– Пропоную зробити невеличкий екскурс в історію зацікавленості компанією Corteva цією темою.
– Інтенсивний розвиток біологічного напрямку в компанії розпочався два роки тому. Проте офіційно біологічний бізнес Corteva, як окремий підрозділ, розпочав свою діяльність у січні 2024 р. Було створено великий підрозділ після того, як Corteva придбала дві потужні світові компанії , які спеціалізуються саме на біологічних продуктах - Stoller та Symborg. Ми об’єднали разом всі надбання трьох компаній в цьому напрямку. Що спонукало до його розвитку? Насамперед прагнення до сталого виробництва в усіх аспектах діяльності. Другий момент – це регуляторні моменти, які є в Євросоюзі. Європа, Америка, а також, скажімо, Бразилія мають певні заборони на діючі речовини, які є в традиційних ЗЗР. Тому наше завдання бути ближчими до фермера і допомогти йому вирішити проблеми сьогодення і майбутнього. Але й фермери, розуміючи усі регуляторні перешкоди, все частіше дивляться у бік біологічних продуктів. Біологічні продукти мають відмінні від традиційних механізми дії і, якщо інтегрувати ці продукти в агротехнології, то це допоможе вирішити левову частину проблем і уникнути резистентності шкідливих об’єктів до ЗЗР. Адже на сьогодні є чимало хвороб, шкідників, бур’янів, які вже звикли до тих чи інших діючих речовин.
Нині завдяки об’єднанню трьох компаній маємо понад 100 продуктів у нашому біологічному портфоліо, які ми розвиваємо у трьох напрямках. Перший напрям – продукти живлення. Вони покращують здатність рослин ефективно використовувати поживні речовини, воду та сонячне світло. До цієї лінійки продуктів входить інноваційний біопродукт, що містить ексклюзивний штам бактерій Methylobacterium symbioticum, діяльність яких сприяє фіксації атмосферного азоту (N2), забезпечуючи рослини додатковим джерелом азоту, що в подальшому впливає на їх ріст і розвиток. Другий напрям – це продукти, які допомагають сільськогосподарським культурам розвиватися в умовах абіотичного стресу та несприятливих погодних умов. Третій напрям – біоконтроль. Тут ідеться про біофунгіциди, біоінсектициди й біогербіциди, тобто про ті продукти, які допомагають контролювати ті чи інші шкідники, хвороби та бур’яни.
– Назагал біопрепарати – це сьогодення чи майбутнє – найближче або дещо віддалене?
– Мабуть, на більшості континентів, у більшості країн це вже сьогодення. На сьогодні це – потужний багато мільярдний бізнес. Загалом світовий ринок біологічних продуктів становить зараз $9 млрд. Проте з наявною регуляторною, законодавчою тенденцією прогнозується, що до 2035 року 25–30% загального ринку засобів захисту рослин становитимуть саме біологічні продукти (нині ця цифра в межах 7–8%). Тобто не можу сказати, що це суто майбутнє, це вже сьогодення.
Говорячи про чинники зростання, згадаю й певний тиск споживачів. Суспільство все більше потребує екологічнішого харчування. Західний споживач дивиться на етикетку продукту, шукаючи відповідне екологічне маркування. В Україні це, наразі, менше виражено, а в країнах ЄС такі речі контролюються відповідними органами. І тут вже споживач робить свій свідомий вибір і у більшості випадків, звіcно, на користь здорового харчування.
І ще важливим чинником є зміни клімату. Кліматична криза сьогодні охопила весь світ. Продукти з нашого біологічного портфоліо допомагають знизити той чи інший стрес при вирощуванні сільськогосподарських культур. А наші аграрії прагнуть розкрити та утримати максимальний потенціал культур . Частина біологічних продуктів має здатність на рівні фізіології рослин стимулювати їх ріст і розвиток, і, відповідно, оптимізувати показники врожайності культур. У США та Європі є організації, які стимулюють фермерів на законодавчому рівні використовувати біологічні продукти. Мотивація – отримання субсидій. У більшості країн Європи уряд стимулює фермерів на законодавчому рівні використовувати біологічні продукти для виробництва якісної їжі для кінцевого споживача.
– У віддаленішій перспективі відсоток в 25-30% може зрости ще більше?
– Може зрости ще в межах 5-10%, однак я би не говорила про те, що біологічні продукти, біологічні препарати можуть витіснити традиційний захист. На мою думку, все має бути логічно. Найкраща система захисту - інтегрована система захисту сільськогосподарських культур, яка включає в себе продукти засоби як хімічного походження, так і біологічного.
– Чи є якийсь скепсис щодо біологічних продуктів в аграріїв? І чи в цьому сенсі різниця між українськими сільгоспвиробниками та європейськими, американськими, азійськими аграріями?
– Зі скепсисом я не стикалася. У Бразилії, скажімо, ринок біологічних продуктів дуже потужний. Тамтешні фермери продукти такого плану вносять по 3–4 рази за вегетацію. А якщо говорити про овочевий сегмент, то там кількість обробок збільшується у рази. Європейські фермери теж інтенсивно стали інтегрувати біологічні продукти до традиційних технологій. Наразі все частіше отримуємо запити про продукти, що покращують стан ґрунтів, а також продукти, які допомагають отримати потужні якісні показники врожаю. Гостро стоїть питання зменшення негативних наслідків абіотичного стресу для утримання високих показників врожайності. Тут в нагоді стануть продукти з біологічного портфоліо, які пом’якшують вплив стресу на сільськогосподарські культури. Нажаль, наразі ціна кінцевої продукції доволі низька. Відтак агровиробники намагаються принаймні домогтися більшої врожайності, щоб компенсувати свої витрати. Щодо України, то тут питання не скепсису, а питання того, що ми нині перебуваємо в реаліях війни. Й кожен агровиробник намагається використати свої ресурси на основне: насіння, часткове живлення і необхідний захист. Аграрії, які господарюють в умовно безпечніших регіонах, розглядають варіанти інтегрування біологічних продуктів у традиційні технології, а саме продуктів, які позитивно впливають на ріст і розвиток рослин, нівелюють стрес чи є альтернативним джерелом живлення для культур. Клієнти, які господарюють неподалік зони бойових дій, такої можливості, вочевидь, не мають.
– На початку нашої розмови ви підкреслили, що в контексті біологічних продуктів не варто твердити лише про органічне агровиробництво. Однак, хай там як, а це все ж таки вагома складова для відповідного ринку.
– Вагома. Навіть в Україні ми торік (вже в умовах війни) отримали органічний сертифікат на наш продукт Блутм N, тому що був запит від клієнтів. І це приємно здивувало, адже до того ми з цим не стикалися, розуміли, що в Україні органічного виробництва не так і багато. Й якщо брати країни Центральної та Східної Європи, то в кожній країні ми або вже маємо органічні сертифікати на біологічні продукти, або інтенсивно працюємо над їх отриманням. В країнах Європи відсоток органічного виробництва зростає щороку.
– Розкажіть, будь ласка, докладніше про препарат Блутм N.
– Блу™ N – це біологічний оптимізатор ефективності живлення рослин, який містить штам бактерій Methylobacterium symbioticum, що був розроблений для забезпечення природного поглинання азоту без ризиків для навколишнього середовища, які виникають при застосуванні традиційних азотних добрив. Блу™ N – це нове рішення, що сприяє гнучкості та надійності сталого управління азотним живленням рослин і підтримує здоровий ріст сільськогосподарських культур. Блу™ N має велику кількість переваг для аграріїв: забезпечує сільськогосподарські культури додатковим азотним живленням протягом усього періоду вегетації; перетворює азот (N2) з атмосфери в амонійну форму NH4+; працює через механізм саморегулювання, забезпечуючи азотом рослини без ризику перенасичення; є прямим джерелом додаткового азоту без ризиків втрат від вилуговування або викидів додаткових парникових газів в атмосферу; покращує ріст і розвиток рослин, якісні та кількісні показники врожайності; гнучкий у використанні.
Якщо говорити про кількісні показники врожайності, то залежно від культури прибавка становить, приміром, на зернових від 300 до 500 кг/га. А на кукурудзі в західних регіонах України ми навіть отримували прибавку понад 1 т/га. Це реально дуже високий показник.
– Які перспективи розширення біологічного портфоліо компанії Corteva в Україні?
– Нині ми ведемо потужну наукову, випробувальну роботу, зокрема по всій Україні закладено розгалужену мережу випробувань нових продуктів. Завдання команди – обрати для кожної культури, для кожного сегменту такі продукти, які дозволять задовольнити потреби наших аграріїв. В Україні робота ведеться наразі у двох напрямах: продукти живлення та продукти, що допомагають зменшити вплив стресових чинників на рослини. Продукти з лінійки біоконтролю в нашій країні ще не випробовуємо цього сезону. Однак буквально нещодавно я отримала запит від української команди з приводу того, що одна потужна аграрна компанія зацікавлена у випробуванні біофунгіцидів та біоінсектицидів, а надалі інтегрування даних продуктів у їх технологію. Ми розуміємо, що процес євроінтеграції вплине на багатьох виробників сільськогосподарської продукції, адже частину діючих речовин вже не можна застосовувати в Європі чи інших країнах світу, а наші клієнти мають експортні контракти, і це суттєво вплине на те, що вони мають застосовувати на своїх полях. Тому наше основне завдання задовольнити потреби клієнтів і допомогти їм вирішити проблеми, з якими вони стикаються в полях чи на регуляторному рівні. Наступного року в нашому біологічному портфоліо України буде новий продукт під назвою StimulateTM Yield Enhancer. Це регулятор росту зі стимулюючою дією, який містить три ключові компоненти: цитокінін, ауксин і гіберелін. Оптимальне співвідношення гормонів росту сприяє розвитку масивної кореневої системи з великою кількістю кореневих волосків. Це сприяє більш активному поглинанню поживних речовин із ґрунту, таким чином рослини більш ефективно використовують добрива та мікроелементи. Препарат стимулює ріст і розвиток рослин, що сприяє підвищенню їх імунітету в порівнянні з необробленими рослинами, завдяки забезпеченню оптимального гормонального балансу рослин. Рослини які мають оптимальний гормональний баланс набагато легше переносять несприятливі умови навколишнього середовища, таким чином зберігаючи їх генетичний потенціал.
У ході випробувань на теренах України цей продукт продемонстрував високі результати. StimulateTM Yield Enhancer зареєстрований у США та Бразилії, а Україна – це третя країна, яка виходить із цим продуктом. І це лише початок розвитку біологічного портфелю не тільки в Україні, але й на теренах Центрально-Східної Європи та світу.
Запитував Олексій Рижков