Крафтовий сир зі смаком херсонського степу

Something went wrong. Please try again later...

Данило Репілевський не мав інакшого вибору, ніж стати фермером. І практично був змушений почати виробляти крафтові козячі сири. І так успішно, що вже має змогу щорічно виділяти 3−7 млн. грн на розвиток села, де працює. Про тонкощі фермерської роботи в степовій зоні, незвичні сирні смаки бренда «Мар’янівська сироварня» та важливість розвитку села керівник компанії «Агробізнес» Данило Репілевський розповів в інтерв'ю в рамках проєкту НВ та Corteva Agriscience «Аграрна історія успішного бізнесу». Його мета — показати, куди рушить українське сільське господарство, чим живуть фермери, яке майбутнє галузі та чи є в ній місце для нових технологій.

Ви виготовляєте крафтові козячі сири — недешеву й не дуже звичну для українського споживача продукцію. Як ви знаходите покупців?

Ми продаємо через невелику партнерську мережу в регіоні, а також через інтернет-магазин з доставкою по всій країні. Також ми постійно проводимо екскурсії з дегустаціями, до нас часто приїздять організовані групи на автобусах, причому також із різних регіонів України. Ці візити для нас важливі з двох причини: роблять непоганий виторг, адже після екскурсії на емоціях люди схильні робити гарні покупки, та дають можливість спілкуватися зі споживачами напряму, дізнаватися про їхні враження від нашої продукції. Адже час від часу наша продуктова лінійка змінюється залежно від попиту споживачів. Ми намагаємося робити незвичні сири — з вином, золою тощо. У нас гарний технолог, ми подорожуємо по інших виробництвах, куштуємо, привозимо ідеї. Потім робимо тестову партію і колективно дегустуємо, обговорюємо, радимося.

Але ж виробництво сирів — не єдиний і не головний профіль роботи вашої компанії. З чого ви починали та як і чому змінювали компанію?

Моє фермерство почалося ще в дитинстві - ним займалися мої батьки, тож після школи я вступив до Херсонського агарного університету, де вивчився на бухгалтера. Усі літні канікули я проводив на господарстві, допомагаючи батькам, вивчаючи агросправу на практиці. Згодом я ще отримав освіту агронома, щоб краще розуміти процеси. Тож загалом навряд чи у мене був інший шлях. Починали ми з овочів, але з часом зрозуміли, що це дуже нестабільна галузь і, відповідно, нестабільні прибутки. Тож поступово ми почали переходити на вирощування зернових — на сьогодні наша основна продукція — соя та кукурудза. Зараз маємо земельний банк у 7 тис. гектарів, які переважно орендуємо. В 2016 році вирішили розвиватися та закупили техніку, зрошувальне обладнання. Та головне — кіз. І з 2019 роки ми почали продавати козячі сири власного виготовлення.

Чому саме кіз?

Це теж родинна історія. Моя мама свого часу працювала на маслосирзаводі, тож мала досвід у справі виготовлення молочної продукції. Кози простіше утримувати, годувати. Та й це цікавіше — козячих ферм не так багато.

Розкажіть, як ви налагоджували виробництво сирів і як плануєте його розвивати.

Перших двадцять кіз ми купували в Україні, потім докупили ще 40 і вирощувати їх самостійно, це дешевше, бо одна коза коштує 700 євро. Вибір зупинили на альпійській породі, бо молоко таких кіз якнайкраще підходить для виготовлення твердого сиру, а це одразу було нашим пріоритетом. Зараз ми вже маємо більше 600 кіз, з них близько 200 — дійні. Хочемо, що було 600 дійних — це наша мета і наша межа. І коли ми матимемо надлишок кіз, то почнемо їх продавати. Обслуговує наше стадо десятеро людей, адже всі процеси ми максимально автоматизували. Зараз у нас дві ферми ти невеликий завод з переробки молока та виготовлення сиру, будуємо нову сироварню. Думаю, закінчимо цей процес роки за два.

Ви казали, що спеціалізуєтесь на вирощуванні зернових. Для власних потреб чи на продаж?

Частину врожаю ми експортуємо в різні країни, адже знаходимося практично на Дніпрі. Але значна частина йде на харчування для наших кіз. Наша задача — отримати якісне молоко, для чого потрібно мати якісні харчі, які ми виготовляємо самостійно: від вирощування зернових до виробництва харчових гранул та сіна. Тому ми намагаємося вирощувати зернові за останнім словом науки, використовуючи інноваційні засоби захисту рослин, які дозволяють нам захистити наші посіви від хвороб та шкідників. Ми обрали лінійки препаратів від компанії Corteva Agriscience, які дозволяють нам отримати гарний врожай без залишків препаратів у готовому зерні та не шкодячи довкіллю. Це одна з причин нашого успіху. Також нам пощастило, що поруч заходиться Інститут тваринництва заповідника «Асканія-Нова», який допомагає нам з науковими розробками у тваринництві.

Херсонщина знаходиться в степовій зоні і чи не найбільше потерпає від кліматичних змін. Чи відчуваєте ви їх на собі?

Відповідь неоднозначна. З одного боку, в області гарно розвинені зрошувальні системи, і коли дощу немає, з їхньою допомогою можна полити поля. З іншого боку, на моїй пам’яті не було двох однакових років — кожен за погодними умовами відрізнявся від попереднього, і кожного разу доводилося підлаштовуватися під погодні умови. На жаль, не завжди успішно, наприклад, цього року дощів було вдосталь, але зрештою вони спричинили затримку зі збором урожаю та призвели до зниження якості пшениці. Однак найважливіше — не здаватися. Легкої роботи у фермерстві не буває і немає чого її тут шукати. Потрібно ставити цілі, робити роботу над помилками, а вони неодмінно будуть, та йти вперед, намагаючи отримати результат.

Що для вас результат, у чому він вимірюється?

Без сумніву, це фінансові здобутки — вони дають зрозуміти успішність роботи і, головне, можливість виділяти кошти на розвиток підприємства та соціальні проекти. Це важливо, адже тривалий час люди залишають села, переїжджаючи в міста, бо там краща інфраструктура. Ми ж намагаємося розвивати цю інфраструктуру саме в сільській місцевості. Мене так навчив батько — потрібно дбати не тільки про себе, але й про людей навколо. І я стараюся бути гідним сином свого батька. Тому щороку ми виділяємо певну частину прибутку, зазвичай від 3 млн до 7 млн гривень, на розвиток соціальних проектів. Відповідно, чим більший прибуток ми отримали, тим більше можемо зробити для громади. Наприклад, зробили парк, маємо тренувальне та ігрове футбольні поля, підтримуємо місцеву футбольну команду, відремонтували клуб, зараз робимо готель. Також прокладаємо та ремонтуємо дороги всередині села.

Джерело: "НВ"

Інші новини