Фермерство – робота для оптимістів

Something went wrong. Please try again later...

Олена Покотилова про шлях від маркетолога до директора агропідприємства

Олена Покотилова стала фермером випадково. Маючи економічну зі спеціалізацією «маркетинг» і юридичну освіти, вона присвятила своє життя роботі маркетологом у великих міжнародних компаніях. Але дев’ять років тому одна зустріч перевернула її життя.

Прийшовши на агропідприємство в якості стороннього консультанта, Олена залишилася тут працювати та за чотири роки очолила компанію. Нині вона як директор і агроном компанії «Лан-Агро» відповідає за обробіток понад 600 га землі на Вінничині, на якій вирощують зернові й олійні культури: пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу. Про свою роботу, проблеми та вибір шляху вона розказала в інтерв'ю в рамках проєкту НВ та Corteva Agriscience «Аграрна історія успішного бізнесу». Його мета — показати, куди рушить українське сільське господарство, чим живуть фермери, яке майбутнє галузі та чи є в ній місце для нових технологій.

Як ви із маркетолога перетворилися на керівника агропідприємства?

Коли мене запросили на «Лан-Агро» проконсультувати компанію, нічого не передбачало, що я пов’яжу своє подальше життя з сільським господарством. Однак я потроху почала занурюватися в сферу, займалась організаційними, юридичними, фінансовими питаннями, якими не встигав займатися тодішній директор-агроном. За якийсь час директор узагалі вирішив піти з компанії, щоб займатися власним бізнесом. Тож потрібен був новий керівник, яким призначили мене.

Чи не було страшно?

Та було, звісно, і досі трохи лячно. Однак враховуючи, що я очолила підприємство не одразу, як прийшла на нього, а спочатку отримала досвід, то я мала можливість за кілька років вникнути в роботу досить глибоко. Тож я взялася, хоча й був страх, особливо під час роботи над першим врожаєм — і коли сіяли, і, особливо, коли збирали. Однак вважаю, що впоралася: за перший рік роботи я б поставила собі «4+». Це також змусило мене отримати додаткову агрономічна освіту.

Що особисто для вас найважче в роботі фермера?

Агробізнес узагалі складний. Головне, що ми не можемо вплинути на погодні умови — погода дуже сильно коригує наші очікування та наші вкладені зусилля. Минулого року було зовсім сумно — мали катастрофічну засуху, тож багато праці пішло нанівець. Опустити руки не дає якийсь вроджений оптимізм.

Тобто, ви навіть на Вінниччині відчуваєте кліматичні зміни?

Через зміну клімату Вінницька область уже стала зоною ризикованого землеробства. У південній частині області клімат став такий, як в Одесі. При цьому ми не поступово, а досить швидко рухаємося до того, що клімат стає все сухішим — кліматичні умови дуже нестійкі. Минулого року влітку не було дощів, цього року влітку нас заливало, зараз осінь, і вже майже два місяці дощів не було, тому ніхто не знає, що буде з озимими.

Може, є сенс створювати меліоративні та зрошувальні системи?

Поки що ми самостійно не займаємося створенням меліоративної системи, адже це занадто масштабна та дорога задача, яку звичайним фермерам під силу виконати виключно з державною підтримкою. Держава планує розпочати меліоративну програму з південних областей і далі рухатися на північ. Коли програма дістанеться до нас, ми також охоче до неї долучимося.

Ви ж цього року виграли грант та посіли друге місце в програмі TalentA для жінок-фермерок із сільської місцевості якраз із проектом, пов’язаним із водопостачанням?

Так, це наш грантовий проект «Вільний доступ до води», який ми реалізуємо завдяки перемозі в конкурсі від компанії Corteva. Він передбачає проведення централізованого водопостачання в селі, що забезпечить потребу селян у доступі до води, адже зараз через посухи в селі висихають навіть нещодавно побудовані криниці. Водночас на території села вже є низка свердловин, від яких ми плануємо провести воду до хат. Відповідно, згодом можна довести й зрошувальну систему до полів. Однак загалом це проект для того, щоб зробити життя в селі кращим. Проведення води в селі - це моя давня мрія, і завдяки компанії Corteva вона буде втілюватися в життя. Цікаво, що про конкурс я дізналася від менеджера компанії Corteva, з яким я працюю останні роки. Він завжди знає мої потреби щодо посівної продукції, засобів захисту рослин тощо. Так він розповів мені про конкурс, завдяки чому я подала заявку.

Оскільки проведення води — це в будь-якому разі земляні роботи, то цього року погода нам уже не дозволить займатися будівництвом. Однак плануємо, що навесні, щойно зійде сніг та розмерзнеться земля, ми почнемо прокладати водогін. Закінчити проект плануємо до серпня 2022 року.

Цей проєкт більше корисний громаді, ніж вашій компанії. Чому ви ним займаєтеся?

Бо для мене важлива сталість виробництва, адже ми бачимо прямі наслідки споживацького ставлення до Землі - зміну клімату, що значно ускладнює нашу роботу. Однак як для фермера, для мене важливе все: і сталість розвитку компанії, і щоб дощ ішов рівномірно, і щоб держава не приймала вночі створені нашвидкуруч закони, і щоб ефективно працювала судова система.

Багато хто вважає, що до орендованої землі ставишся інакше, ніж до власної - не так гарно про неї дбаєш. Чи це так?

Люди справді часто думають, що фермери виснажують землю. Особливо до цього схильні ті, хто взагалі ніяк не пов’язаний із землею. Дійсно, раніше застосовувався екстенсивний спосіб ведення сільського господарства. Однак це вже давно не актуально. Необхідно працювати на будь-якій — власній чи орендованій — землі максимально ефективно. Однак я маю ще один метод, як вберегти землю від виснаження та зберегти її якість. Усі мої працівники — це мої ж пайовики. Тож якби була навіть імовірність того, що компанія якось «не так» дбає про землю та завдає їй шкоди, вони першими прийшли й сказали б: «Олено Ігорівно, ми не дозволяємо вам це робити». Адже якість землі, її врожайність — це те, що впливатиме на їхній заробіток. Окрім того, люди в селі непогано знають, як працювати з землею.

Сучасний споживач стає дедалі вибагливішим, все частіше цікавиться якістю та походженням продуктів, які він вживає. Чи відчуваєте це ви як агровиробник?

У першу чергу такі тренди відчувають невеликі господарства, які займаються ягодами, овочами, зеленню, яблуками, сирами — тобто дрібним фермерством та крафтовим виробництвом і які напряму працюють зі своїм споживачем. У нас ситуація дещо інша: ми є представником класичного агровиробництва, працюємо в форматі B2B, самі нічого не виготовляємо, лише продаємо сировину виробникам, які вже дійсно контактують із кінцевим споживачем. Ми слідкуємо за трендами, для нас важлива якість і екологічність продукції. Щоб досягти цього, ми використовуємо для обробітку та догляду за рослинами лише високоякісні засоби захисту рослин від Corteva Agriscience, у яких ми впевнені на 100%.

Багато хто також каже, що село вимирає. А ви переїхали з міста в село. Чи знаєте ще когось, хто робив би так само?

На жаль, в селах бракує людей, хоча повно роботи. Мені здається, що зовсім скоро зарплати трактористів будуть більшими, ніж у програмістів. Наприклад, у мене зараз така ситуація, що я маю новісінький сучасний трактор, але не маю для нього тракториста. Проблеми з кадрами були завжди й усюди, знайти гарного фахівця завжди було складною задачею, однак на селі ситуація значно гостріша, ніж у місті.

Люди, які залишилися жити в селах, зазвичай не мають достатньо гарної освіти й управлінських навичок. А ті, хто отримав освіту та досвід у місті, зазвичай уже не бажають повертатися в село. Ось таке замкнене коло. Окрім того, у місті банально є куди сходити розважитися, що подивитися. У селі нічого цього немає. Звісно, у місті також робота забирає багато часу, і ці розважальні можливості не так часто можна використати, але ж головне, що вони є. Хай у місті молода людина буде займатися некваліфікованою роботою, але потім зможе сходити, наприклад, на дискотеку. А чим їй зайнятися в селі, де заробляти, як себе розвивати та розважати? Однак якщо не буде гарних малих сіл, не буде і якісної їжі. Як наслідок, постраждає місто. Тому дуже важливі освітні програми, як TalentA, які дають можливість отримати нові знання віддалено, дозволяють жінкам-фермеркам побачити ширші горизонти та повірити в свою здатність реалізувати крутий проєкт. Таким чином допомогти важливим соціальним проєктам, покращити життя на селі та підтримати жінок, які переважно є рушієм розвитку громад.

Джерело: “НВ”

Інші новини