Христина Закревська: Крафтовий сир ніколи не набридне, він завжди буде цікавим

Something went wrong. Please try again later...

Розвиток сільської місцевості, навіть у віддалених районах, перш за все залежить від їх мешканців. Про мрії, перспективи, бажання, переживання Agravery.com поговорив з переможницею грантового конкурсу TalentA Христиною Закревською з Івано-Франківщини.

Уже другий рік в Україні жінки беруть участь в освітньо-грантовій програмі TalentA для фермерок із сільської місцевості, яка ініційована компанією Corteva Agriscience. Цього року протягом трьох місяців 75 учасниць програми пройшли навчання та слухали лекції з розвитку soft skills, бізнесу, сучасних агрономічних технологій, доступу до фінансування, а також модулі з юридичної грамотності та сталого розвитку. Три з них, після захисту проєктних заявок, отримали гранти в $10 тис за перше місце, $7 тис – друге і $5 тис – третє на розвиток проєктів з підтримки сталого розвитку громад. Головна переможниця - мешканка Гуцульщини Христина Закревська з проєктом «Молоко — біле золото Карпат».

Ви за освітою медик, навіть працювали у сільському пункті медичної допомоги, чому Ви вирішили зайнятися сироварінням?

— Ми з сім’єю живемо у Карпатах, у мальовничому, високогірному селі Шепіт Косівського району, за нашим селом уже проїзду немає. Тільки величні гори, столітні дерева й неймовірна природа. фото: приватний архів Христини Закревської Вперше у нашій сім’ї сиром почав займатися чоловік. Він їздив на різні продовольчі ярмарки, де продавав сир, тільки не наш. Ще тоді він почав говорити про те, що варто почати варити сир. А от я всіляко уникала цього, оскільки у нас був паралельний бізнес. Після того, як надходження від нього призупинилося, тільки тоді я вирішила поїхати на курси сироваріння. Під час вагітності я відпрацьовувала та постійно вдосконалювала рецепти. Першими дегустаторами, звичайно, були мої рідні і близькі. Після того, як у нас народився син, ми активно почали займатися сироварінням. Щиро кажучи, повертатися на роботу у сільський пункт медичної допомоги, де я працювала близько 5 років, уже не хочеться. Тому поки я у декретній відпустці по догляду за дитиною, думаю, як жити далі. Сьогодні ми уже майже 1,5 роки займаємося сироварінням. Почали з 20-ти літрів молока в день та 10-ти замовлень в тиждень, сьогодні ж переробляємо 400 літрів молока в день. Усе молоко купуємо у нашому селі, але плануємо залучати і сусідні села, за умови розбудови господарства.

Чи є попит на вашу продукцію?

— На крафтові сири попит з кожним роком зростає. Якщо порівнювати з попереднім роком, то ми спостерігаємо за сталим попитом на даний продукт харчування. Вважаю, що сири завжди будуть популярні. Ми варимо небагато сирів, доставляємо, за попереднім замовленням, до найближчих міст, а також кожної суботи відправляємо свою продукцію Новою поштою по Україні та у деякі магазини Івано-Франківська, Коломиї та Чернівців. Ми не шукаємо великих ринків збуту, оскільки не зможемо «насити» їх нашою продукцією. Пропозиції до нас надходять, але ми надто «маленькі», щоб охопити все.

Розкажіть про ваш проєкт в освітньо-грантовій програмі TalentA?

— Мій проєкт називався «Молоко — біле золото Карпат», а все тому, що молоко наших корів унікальне за своїм складом. Воно відрізняється від будь-якого звичайного фермерського молока. Наші корови випасаються на висоті 840 метрів над рівнем моря, дихають чистим повітрям, у радіусі 100 км немає ніяких промислових підприємств. Ще один плюс - корівки на вільному випасі, а зимою вигодовуються тільки карпатським сіном. Тому, наше молоко можна сміливо назвати «екологічним». А який неймовірний сир у нас виходить!

Ще одна унікальність цього проєкту – це те, що у нашому регіоні, ніхто ніколи не купував молоко у населення. У кожного господарства є 1-2 корови, але їх молоко не продають, якщо переробляють, то тільки для власних потреб. Все інше унікальне, екологічне молоко використовується нераціонально: добавляють у корм свиням, годують котів та собак. Ми провели опитування 100 домогосподарств і виявили, що вони 1278 літрів використовують на годівлю свійських тварин і тільки 241 літр використовують у власних потребах. Тобто велику кількість молока, з якого можна зробити дуже хороший крафтовий сир «з’їдають» свині, коти та собаки. Ми хочемо надати можливість людям високогір’я отримувати додатковий дохід, адже ми готові купувати молоко їх корів. З появою погреба, будемо переробляти більше молока, розширимо асортимент сирів, але все це зробити силами тільки нашої сім’ї нам не під силу, тому будемо додатково створювати робочі місця.

На що плануєте витратити отримані кошти?

— Будемо будувати сирний погреб, щоб саме там дозрівав сир. Особливість нашого сиру в тому, що він визріває з натуральною кіркою без латексного покриття. Ми можемо переробляти більше молока, але у нас немає місця де б він визрівав. Зараз 80% нашого асортименту це молоді м’які і 20% витримані сири. З появою погребу асортимент наших сирів розшириться щонайменше на 10 позицій групи напів та твердих сирів з термінами визрівання пів та більше року. Візьмемо для прикладу такий сир як гауда. Повірте, вироблена гауда у промислових масштабах буде кардинально відрізнятися від крафтової, оскільки вона зріє без латексу, отже, на ній утворюється різна пліснява, намивається кірочка, яка придає сиру свій особливий смак. Скажу більше: гауда однієї партії буде відрізнятися від наступної, такий сир ніколи не набридне, він завжди буде цікавим. Хочу додати, що до будівництва сирного погребу ми будемо залучати місцеве населення, тим самим створювати нові робочі місця. Ми все це затіяли ще й для того, щоб власним прикладом довести, особливо молоді, що не потрібно нікуди виїжджати у пошуках кращого життя: тут у селі можна заробляти і добре жити.

Чи підтримує ваші ініціативи місцева влада?

— Участь в освітньо-грантовій програмі TalentA стала певним поштовхом до співпраці з місцевою владою. Ми звернулися до голови ОТГ і він нас з радістю підтримав, навіть, погодився співфінансувати проєкт «Молоко — біле золото Карпат». Адже ми розвиваємо наше село і у майбутньому воно може стати перспективною туристичною локацією. Хочу додати, що у нашій місцевості також вирощують форель, виготовляють карпатський чай, різні дерев’яні предмети, зокрема трембіти. У нашому селі багато народних умільців. Ми хочемо створити цікавий туристичний маршрут поєднуючи нашу сироварню, з місцевими умільцями, а також неймовірною природою. Думаю, односельчани із задоволенням покажуть туристам свої будинки та уміння, можливо, деякі зможуть запропонувати їм ночівлю. Туристичний потенціал нашого регіону недооцінений. Потрібно тільки зробити перший крок. Звичайно, першому важко бути, міні здається, що я знаю як потрібно робити, але все ж таки боюсь, що піде щось не так. Але, я вважаю, що потрібно пробувати щось робити, тільки тоді, можна зрозуміти, вийде це у тебе чи ні.

Яким ви бачите своє майбутнє через 5 років?

— Через 5 років я вже уявляю велику сироварню на даху якої оглядова площадка, де наші гості можуть відпочивати, споглядаючи на мальовничі природні шедеври, смакують наші сири. На території нашої садиби стоять невеличкі гостьові будинки. Також я планую створити власний туристичний маршрут горами, адже поруч з нами висоти: Ґрегіт, Буковець, Кичера. Його можна розтягнути на 2 дні та влаштувати ночівлю з ватрою, тобто туристи відправлялися з пункту А і повертались знову у той самий пункт А. У далекому майбутньому ми плануємо перетворити цю сироварню в туристичну локацію, а велике підприємство облаштувати ближче до міста. Це ми хочемо зробити з логістичних міркувань, адже доставка – це складова нашого бізнесу, а сподіватися, що найближчим часом з’являться дороги – марна справа. Звичайно, це тільки мрії, але сподіваюсь, що вони стануть реальністю.

Чудові плани, а якщо говорити про крайності: чого ви боїтесь?

— Боюсь того, що я не зможу перекласти роботу на когось, делегувати її. Мені потрібно знайти людину, якій я буду довіряти, яка буде поділяти мої погляди і тільки тоді я зможу довірити їй ту чи іншу справу. Важко побороти в собі відчуття того, що я завжди зроблю краще за інших. Але вже зараз розумію, що усе сама зробити не можу.

Джерело: Agravery.com

Інші новини