Чому Україна купує дорогі засоби захисту рослин замість дженериків. Які перспективи українського аграрного ринку?
Насіння та агрохімія рухають аграрну цивілізацію. У 1980-ті роки в СРСР урожайність кукурудзи у 50 центнерів з гектару була трудовим подвигом. За це колгосп нагороджували золотою зіркою героя соцпраці. Тепер в Україні 100 центнерів – звичайний показник, необхідний українському фермеру для конкуренції на світових ринках. Схожа ситуація з іншими агрокультурами.
Таке зростання – результат доступу до насіння кращої селекції та якісних засобів захисту рослин. Це розробки агрохімічної індустрії, яку рухають відкриття нобелевських лауреатів, мільярдні інвестиції та боротьба за провідні аграрні ринки.
Погоду в цьому бізнесі робить п’ятірка світових гігантів: китайська Syngenta, німецькі Bayer та ВASF, американська Corteva та індійська UPL.
З 24 лютого 2022 року із цієї п’ятірки лише одна компанія Corteva припинила співпрацю з Росією.
LIGA.net записала інтерв’ю із топменеджером Corteva. Андре Негрейрос, керівник комерційного підрозділу Центральна та Східна Європа, розповів про особливості агробізнесу України та його подібності до Бразилії, конкурентів та перспективи генетично модифікованих організмів (ГМО).
– Яке місце України в бізнесі, за який ви відповідаєте? Яке її місце серед сусідніх країн?
Моя зона відповідальності – це країни Центральної та Східної Європи. За винятком Росії. Corteva ухвалила рішення вийти з російського ринку відразу після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року. Це було рішення, яке спиралося на етичні цінності та принципи компанії. Коли ми його ухвалювали, то брали до уваги насамперед це, а не фінансову оцінку.
Ми єдині серед великих компаній-конкурентів, хто залишив ринок Росії.
Україна була та залишається однією з найбільш важливих країн серед усіх європейських, з якими ми працюємо.
– Як війна змінила аграрний ринок України?
Зміни відбуваються постійно. За даними Міністерства аграрної політики, кількість засіяних площ по всій Україні за цей період скоротилася приблизно на 15-20%. Відповідно скоротився ринок насіння та засобів захисту рослин. Але тільки-но певні райони звільняють, фермери беруться за роботу.
– Через війну український агросектор стикається з комплексом проблем: логістика, знищення техніки та складів. Ще одна проблема – зниження цін на світових ринках на зернові та олійні. Отже, аграрії заощаджують. Наскільки відчутно для Corteva те, що фермери обирають дженерики (Generic — це непатентований препарат, що є відтворенням оригінального, на який закінчився термін дії патенту, зазвичай вони дешевші за орігнали), а не ваші, патентовані, оригінальні засоби захисту рослин?
В умовах зростання зовнішніх ризиків, якщо вже є рішення вирощувати урожай, то значна кількість фермерів обирає технології, які дають гарантію. Використання дженериків не дає впевненості у результаті.
Наразі ми бачимо, що українські аграрні компанії, а особливо агрохолдинги, обирають саме патентовану продукцію для вирощування урожаю. Це стосується не лише засобів захисту рослин, але й насіння.
Наша продукція – це елемент системи, це частина комплексу аграрних технологій, яка гарантує високий результат. У цьому комплексі також і сучасна техніка від провідних компаній, і агрономи, які впроваджують нові підходи до вирощування.
Ми приємно здивовані рівнем попиту на нашу продукцію в Україні. На початку війни наші прогнози були гірші. Натомість українські аграрії своєю працею доводять, що навіть у складних умовах завжди є шанс. І вони цей шанс реалізують, застосовуючи сучасні технології.
Тепер ми дивимося на перспективи українського агро- з оптимізмом.
– Які саме причини для такого оптимізму, крім стійкості наших фермерів?
Перше – зрушення в логістиці. Є перспективи розв'язання логістичної проблеми, що виникла через блокаду Чорного моря. Події останніх тижнів на цьому напрямку точно дають приводи для оптимізму. Деякі питання ще до кінця не вирішені, певні нюанси залежать від зміни позицій країн-сусідів. Але загалом я бачу позитивні зрушення саме для логістики аграрного експорту.
Друге – стійкість та адаптивність. Я бачу, що українці в умовах небезпеки діють раціонально, оцінюють ситуації та загрози. Те ж саме і щодо аграрних виробників. У порівнянні з минулим роком українські аграрії значно впевненіші. Вони знають ціну ризиків, чітко їх оцінюють, самостійно вирішують, що робити і діють. Фермери розуміють, що в умовах шалених ризиків треба вкладати гроші в технології, які збільшують ефективність.
Третє. Уряд, міжнародні фінансові установи, великі компанії надають аграріям доступ до фінансових інструментів, які дають можливість їм повноцінно працювати, проводити весь аграрний цикл на сучасному рівні.
– Хто ваші головні конкуренти на українському ринку?
Ми конкуруємо з усіма міжнародними сільськогосподарськими компаніями, які тут представлені. Особливо ті, у яких розвинутий напрям досліджень, які займаються вивченням та їх впровадженням.
– Маєте на увазі Bayer?
Звісно, Bayer, Syngenta та ВASF. Також ADAMA, FMC – український ринок відкритий, тому конкурентами є всі гравці.
– Ви уникаєте згадки про компанії, що випускають дженерики. Чи вони вас дійсно не хвилюють?
Років 15 тому, коли ми виходили на український ринок, було відчуття конкуренції з їхнього боку. Доволі потужної конкуренції. За роки роботи тут ми довели, що наші продукти ефективні та надійні. Ми працюємо системно. Щороку наше фінансування наукових розробок – R&D (Research and Development) становить понад $1 млрд. Це дозволяє бути завжди попереду. Отже, зараз тиску з боку таких компаній не відчуваємо, тому їх і не згадую. Ми зі свого боку не просто продаємо, ми супроводжуємо наші продукти.
– Що це значить – супроводжуємо?
Наші агрономи, команда з підтримки клієнтів, фахівці з цифрових інструментів наглядають та консультують фермерів на всіх етапах використання наших продуктів – від підготовки полів до збору врожаїв. Це поради щодо оптимального поєднання насіння, добрив та засобів захисту, щодо найкращих термінів посівів, застосування техніки та технологій. У цьому процесі беруть участь і наші дослідники, науковці.
– Українські фахівці працюють у сфері R&D у Corteva?
Так, у нас є дослідницька станція, і українські науковці – частина глобальної та європейської наукової команди.
– Як відрізняється ваша продуктова лінійка для України від того, що ви пропонуєте на ринках Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини?
Щодо засобів захисту рослин, то вона майже не відрізняється. Лише враховуємо географічні, кліматичні особливості окремих регіонів країн. За насінням гібриди також подібні, але є різниця – для України більше варіантів, тому що тут більш різноманітні умови вирощування. Тому ми відкрили тут насіннєвий виробничий комплекс у 2013 році. До речі, у 2022 році експорт насіння Corteva з України до ЄС збільшився у 16 разів.
– За даними FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), Україна невпинно скорочує використання пестицидів. Таку тенденцію пов’язують зі зростанням "сірого" застосування ГМО.
Дійсно, використання ГМО-насіння в світі призводить до скорочення обсягів внесення засобів захисту рослин. У країнах, де немає заборони на ГМО, використання пестицидів менше від середніх значень. Але у випадку з Україною на таке скорочення впливають інші фактори.
Перше: сучасних засобів захисту рослин для обробки треба менше, ніж раніше. Вони більш ефективні, мають завдяки новим розробкам кращу дієвість. Тому, напевно, ринок в обсягах, але не у грошовому вимірі, скорочується.
Другий фактор – сучасна техніка, технології точного землеробства і правильна агрономія дозволяють оптимізувати використання засобів захисту.
Далі, через бойові дії, скорочуються площі в Україні, які обробляють, а через комплекс проблем, пов’язаних із війною, фермери змушені заощаджувати на багатьох речах.
Отже, якщо коротко, то відповідь на запитання – скорочення використання засобів захисту рослин в Україні пов’язано не з ГМО.
– Україна в серпні ухвалила новий закон про оборот ГМО. Як ви його оцінюєте та як це вплине на ваш бізнес?
Для нас важливо виконувати всі норми законів країни, в якій ми працюємо. Ми працюємо в Україні на тих самих принципах, що й у країнах ЄС, де заборонено вирощування ГМО.
Щодо змін в Україні. Якщо буде запит з ринку, від фермерів – безумовно, в межах закону – то ми зможемо надати рішення, яке враховує передові досягнення на цьому напрямку.
– Вже були запити до вас від українського агробізнесу щодо співпраці по ГМО?
В Україні суспільна думка дуже чутлива до цієї теми, відповідно і фермери діють з її урахуванням.
– Які основні тренди в агрохімії на найближчі п’ять років? За якими напрямками фермерам треба очікувати нових рішень?
Серед пріоритетних напрямків, за якими треба слідкувати, це зміни в селекційних лінійках насіння. Зокрема, насіння соняшнику постійно адаптуємо під потрібні умови вирощування, тож фермер з будь-якого куточка України зможе знайти необхідне.
У сфері захисту рослин я б виділив гербіциди на основі інноваційної молекули Arylex (TM) active. Препарат допомагає фермерам звільнити свої поля від таких складних бур'янів, як амброзія, мінімізуючи вплив на навколишнє середовище.
Нова для України тема – це біологічні препарати, які доповнюють традиційні засоби захисту і бережуть довкілля. Corteva придбала два глобальні виробники біопрепаратів – Symborg та Stoller – і зараз активно розвиває цей напрямок. За оцінками експертів, біопрепарати складуть 25% загального ринку засобів захисту рослин до 2035 року.
– На ваш погляд, яка оптимальна структура аграрного сектору щодо розміру господарств. Достатньо декількох великих агрохолдингів чи потрібні невеликі та середні ферми?
Я із Бразилії, але подорожував та працював по всьому світу, тому маю базу для порівняння. На відміну від сучасної Європи, Бразилія є потужним гравцем на світових аграрних ринках не завдяки програмам підтримки від уряду, а завдяки фермерам, які мають досвід, знання та опановують нові технології.
Коли я потрапив до України, то побачив те ж саме в українських фермерах. Вони професійні, відкриті до нового та звикли покладатися тільки на свої вміння й навички. Коли я порівнюю рівні державної підтримки фермерів в Україні з іншими країнами, то розумію, що тут дуже фахові, ефективні та відважні люди.
Але є світова тенденція – консолідація аграрних господарств. Консолідація характерна і для інших галузей, сфер діяльності. За таких умов необхідні певні заходи, кроки, щоб зберегти малі та середні господарства, які займають свою нішу.
– Бразилія – це ж країна №1 з виробництва та використання біоетанолу. У вас він з цукрової тростини. А які перспективи біоетанолу із кукурудзи в Україні?
Так, біоетанол – це своєрідна візитівка Бразилії. Я впевнений, що як пальне, саме біоетанол має найкращі перспективи – кращі, ніж електромобілі. Адже він поєднує технологічність та екологічність. І його використання не потребує кардинальних змін в автомобілях.
Отже, на мій погляд, саме біоетанол має стати пальним майбутнього, тому цей напрямок відкриває чудові перспективи. І Україна має перспективи на цьому ринку.
